«Розвиток науки – це атрибут розвитку суспільства», - професор Володимир Мельник

Четвер, 07 листопада 2019 13:08 Автор  Богдан Залізняк
Оцініть матеріал!
(0 голосів)

Дев’ять років тому ми розмовляли з деканом філософського факультету Львівського національного університету імені Івана Франка професором Володимиром Мельником про місце людини в сучасному світі. Нині ж розмовляємо вже з ректором Університету як про діяльність цього закладу вищої освіти, так і про майбутнє України. Член-кореспондент Національної академії наук України, заслужений діяч науки і техніки України, талановитий вчений, у сферу наукових інтересів якого входять філософські проблеми науки, культури, техніки, ректор Університету Володимир Мельник цілком справедливо вважає, що знаковим елементом боротьби за розвиток головних цінностей українського суспільства має бути наука.

Розмовляємо.

«Можна похвалитися високою публікаційною активністю вчених університету…»

  • Пане Володимире! З кінця листопада 2018 року НАН України вступила в своє сторіччя. А якими здобутками відзначила цю подію Ваша інституція – Львівський національний університет імені Івана Франка?
  • За століття своєї історії Національна академія наук, її вчені здійснили, без пере­більшення, видатний внесок як у розвиток світової науки, так і національної куль­тури. Їх наукові розробки стали основою для найсучасніших техніко-технологічних досягнень. Але не тільки НАН України, її інтелектуальний потенціал – вагомий чинник в процесах націо- і державотворення в Україні. Саме тому нині потрібно оцінювати місце і роль НАН України.

Що ж стосується університетської науки, то нам вдалося не лише зберегти, але й зміцнити науково-педагогічний колектив університету.

  • Скільки це в цифрах?
  • Нині це – понад 2200 осіб науково-педагогічного персоналу, майже 670 аспірантів і докторантів. Лише за останні два роки науково-педагогічний колектив університе­ту поповнився понад 70 випускниками аспірантури. Загалом – варто відзначити, що при всіх фінансово-економічних проблемах та прагматизації нашого буття інтерес молоді до науки не згас.
  • І це прекрасно. Зокрема, для розвитку рідної країни.
  • Звичайно. Але ж маємо, на жаль, визнати, що поки що готуємо кадри для зовнішнього світу.
  • А що б Ви запропонували для бодай певного виправлення ситуації?
  • Країна мала б мати, і дбати про це постійно, – свою вагому технічну базу.
  • Може, колись владні інституції зрозуміють, дійдуть практично до цього. А ми, науковці Університету, можемо похвалитися хоча б тим, що останній рік істотно збільшився обсяг бюджетного фінансування наукових досліджень. А загальний обсяг фінансування наукових досліджень за останні чотири роки зріс в чотири рази і становить 24 млн грн.

- Що ж, як писав класик, – «ростемо ж ми, гей!»

- Так, як не тяжко було б, але щось в цьому напрямку рухаємося. Не повірите, але нам вдалось закупити на 20 млн грн. наукове обладнання, склалося так, що створено «Центр колективного користування науковим обладнанням», «Лабораторію матеріалознавства інтерметалічних сполук» та «Міжуніверси-тетський центр колективного користування клітинної біології та біоенергетики». Засновано та розгортає свою роботу науковий парк Львівського національного університету – «Інновації та підприємництво».

- Пане Володимире! А чи не могли б Ви дещо сконкретизувати – те, що вдається вирішувати.

- Можу, звичайно. Динамічність сучасного світу створює для нас, науковців Університету, певні виклики. Маємо працювати і над формуванням нової моделі підготовки фахівців з вищою освітою з урахуванням сучасного глобалізованого і інформаційно-технологічного світу. Є потреба випереджувального розвитку фундаментальних і прикладних досліджень. А ще ж потрібно залучати працедавців до формування освітніх програм. Мало не забув: індекс Гірша ЛНУ ім. Івана Франка впродовж п’ятьох років зріс з 43 до 60, і ми, себто наш заклад, зайняли третє місце в рейтингу закладів вищої освіти України.

- Ну, то ви молодці. А чи вдалося вам, українським науковцям, що у Львові, наблизити український науковий ландшафт до вимог Європейського дослідницького простору?

- Наука, за своєю природою, якщо це справді – наука, не терпить зовнішніх обмежень, кордонів. Відбувається активний процес її інтернаціоналізації. Наші науковці, наукова молодь беруть активну участь у міжнародних проектах, конференціях. Скажімо, за останній рік понад 1000 викладачів, науковців, аспірантів та студентів побували в провідних університетах Європи та світу на стажуваннях; проводили спільні наукові дослідження, брали участь у міжнародних проектах та грантових програмах. Наприклад, науковці кафедри біохімії біологічного факультету Університету (зав. каф. – проф. Н. О. Сибірна) вибороли ґрант Горизонт 2020 – стали членами консорціуму, що виконує проект: «Практика відповідальних наукових досліджень та інновацій у біологічних дослідженнях».

Також можна похвалитися високою публікаційною активністю вчених університету: майже 400 публікацій у наукометричній базі даних SCOPUS, понад 350 – у наукометричній базі даних Web of Science.

- Чи співпрацюєте з такими науковими структурами, як Національна рада з питань розвитку науки і технологій та Національним фондом досліджень?

- Національний фонд досліджень, який створений, сказати б, нещодавно – 4 липня 2018 року, органами управління якого є наглядова рада (Науковий комітет Національної ради України з питань розвитку науки і технологій) і наукова рада, надаватиме нам грантову підтримку як на фундаментальні наукові дослідження з природничих, технічних, суспільних та гуманітарних наук, так і на прикладні наукові дослідження та розробки за пріоритетними напрямами розвитку науки і техніки.

Львівський університет спільно із Західним науковим центром НАН України і МОН України тісно співпрацює з Науковим комітетом Національної ради з питань розвитку науки і технологій. Перший голова Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій академік НАН України А. А Білоус на запрошення Львівського університету неодноразово брав активну участь у конференціях, круглих столах, присвячених розвитку науки в Україні.

- А чи маєте тісні контакти з бізнесом (з яким наука мала б конче співпрацювати), промисловістю, іншими науковими установами?

«Гостро стоїть питання наукової обізнаності широких верств населення…»

- Передусім співпрацюємо з низкою вітчизняних підприємств – як цивільної індустрії, так і військово-промислового комплексу: корпорацією «Електрон», науково-виробничим об’єднанням «Термоприлад», ДП «Львівський бронетанковий ремонтний завод». Контактуємо, до речі, та й то – досить активно, і з провідними підприємствами регіону: НВП «Карат», в рамках обміну технологіями вирощування монокристалів та отримання наноструктурованих систем; науково-технологічним центром «Мікроелектроніка» – лідером у галузі напівпровід-никового матеріалознавства, що є потенційним виробником портативних газових сенсорів, розроблених науковцями Університету; підприємством SoftServe, провідною ІТ-компанією, що займається консалтингом і надає послуги у сфері цифрових технологій, що здійснюватиме моделювання нових технологічних процесів формування наноструктур та властивостей поверхонь, модифікованих лазерною абляцією; науково-виробничим підприємством ТОВ «Мелта», яке спеціалізується на випуску аморфних та нанокристалічних сплавів на основі технології надшвидкого охолодження металічного розплаву та виготовлення магні­топроводів і електромагнітних виробів на їхній основі; ТзОВ «Сокирницький цеолітовий завод», ДП «Аргентум», ДПІЦ «Львівантикор» Фізико-механічного інституту ім. Г. В. Карпенка НАН України, підприємствами вугільної промис-ловості, фармацевтичної та мікробіологічної галузі; у рамках тристорон­нього меморандуму між Університетом, Львівською ОДА і ПАТ «Укргазвидобування» про залучення запатентованих розробок науковців Університету для інтенсифікації нафтогазовидобутку і діагностики газоносності покинутих у різні часи свердловин у Західному нафтогазоносному регіоні.

  • А як виглядає співпраця з колегами-науковцями?
  • Укладено впродовж останнього року вісім нових договорів про наукову, науково-технічну співпрацю зі Львівським національним медичним університетом імені Данила Галицького, ДУ «Львівська обласна фітосанітарна лабораторія», Інститутом геології і геохімії горючих копалин НАН України (Львів), Ніжинським державним університетом імені Миколи Гоголя, Державним закладом післядипломної освіти «Академія фінансового моніторингу» (Київ).
  • З діаспорою українською науковою також знаходите порозуміння?
  • Співпрацюємо. От, хімік, Юрко Гринь, професор, завідувач відділу хімічного металознавства Макса Планка Інституту хімічної фізики твердого тіла (Дрезден, Німеччина), пам’ятає про нас. На основі досягнень українських вчених відкриваємо двері до спільних наукових досліджень. Є й вчені світового імені серед українців – наприклад, почесним доктором Університету (Doctor Honoris Causa) є Любомир Романків, один із розробників індуктивних та магніторезистивних мікроголовок для жорстких дисків корпорації IBM (США). Це стало буквально революційним кроком щодо можливостей запису інформації, по суті – докорінно змінило життя кожного з нас.

  • А що стосується міжнародних проектів?
  • Скажу так: наукові дослідження в Університеті здійснюються в рамках спільних наукових проектів і програм, двосторонніх партнерських угод про співпрацю Університету із зарубіжними вищими навчальними і науковими закладами та установами.

На даний час в Університеті діє 171 угода про співпрацю з 44 країнами світу. За останні два роки в рамках 19 міжнародних договорів та угод про наукові гранти виконано робіт на 17 млн грн.

  • Чи співпрацюєте з Академією наук Вищої школи України.
  • Звичайно. Ця громадська наукова організація об’єднує нас, вчених закладів вищої освіти, для сприяння у проведенні фундаментальних і прикладних досліджень у галузі природничих, технічних та соціогуманітарних наук, обміну науковим та педагогічним досвідом, захисту фахових інтересів.
  • А яка головна мета діяльності цієї Академії?
  • Всебічне сприяння розвитку наукових досягнень та вдосконалення на цій основі навчально-виховного процесу у закладах вищої освіти України. Ми, науковці ЛНУ імені Івана Франка, це відчули, то ж завдячуємо нашій співпраці Президенту АН ВШ України – доктору фізико-математичних наук, професору Олександру Наконечному, а також – віце-президенту АН ВШ України – доктору фізико-математичних наук Максиму Стрісі.
  • Давос для України – світло в кінці тунелю?
  • На Давоському міжнародному економічному форумі один із головних теоретиків феномену 4.0 Клаус Шваб, як на мене, обґрунтовано висвітлив наукові особливості і приклади четвертої промислової революції, яка характеризується органічним поєднанням різних технологій і розмиванням граней між фізичними, цифровими і біологічними сферами.
  • Тобто?
  • Це, по суті, кібернетизація, оцифрування, запровадження кібернетики в заводські виробничі процеси. Це – нова технологічна революція, в основі якої – розвиток глобальних промислових мереж. І, як свідчать експерти, визначальними сферами змін стануть хмарні технології, шерінгова економіка, біотехнології та розвиток способів збору і аналізу Big Data.

  • І що передбачає розвиток таких напрямів?
  • Передбачає і надзвичайно потужний науковий супровід, і інтенсифікацію міждисциплінарних досліджень комплексів найрізноманітніших наук – від гуманітаристики і штучного інтелекту – до медико-біологічних і кібернетичних наук. Крім того, гостро стоїть питання наукової обізнаності широких верств населення.
  • Отже, є надія, що влада українська зрозуміє, що Університети – це інституції, які закладають принципи не тільки суто наукового, а й – суспільного життя?
  • Будемо сподіватись. Бо, й справді, розвиток науки – це атрибут розвитку суспільства. І це характерно для європейської цивілізації.
  • Пане Володимире! Дуже дякую за розмову. Думаю, що її сенс – спроба навернення читача до потреби пізнання своєї ідентичності, свого сенсу у розбудові навколишнього середовища, що зветься цивілізацією.

 

P.S. 11 жовтня 1999 р. Указом Президента України за №1311/99, «враховуючи значний внесок Львівського державного університету імені Івана Франка у підготовку висококваліфікованих фахівців та розвиток науки», Університетові надано статус «національного».

А 11 жовтня 2019 р. відбулося урочисте засідання Вченої ради Університету – з нагоди 20-річчя надання цього статусу. «Історія формування незалежної Української Держави – це й історія Львівського університету, вони неподільні, – справедливо сконстатував у своєму виступі Ректор Львівського національного університету імені Івана Франка, член-кореспондент НАН України, професор Володимир Мельник. – Тому в національній свідомості Університет Франка набув символічного статусу хранителя та охоронця українських цінностей, національної гідності та історичної пам’яті. Львівський університет в українському культурному просторі займає високе місце, адже він є центром притягання для студентів, які прагнуть до безкорисливого служіння істині та отримання фундаментальних знань».

 

1DSC 005711Спілкувався Богдан ЗАЛІЗНЯК,

керівник прес-центру наукової журналістики

Західного наукового центру НАН України і МОН України,

член НСПУ і НСЖУ,

м. Львів

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається