Директор МІОК Ірина Ключковська: «Ми переконані, що наша діяльність – це Служіння»

П'ятниця, 13 грудня 2019 14:01 Автор  Богдан Залізняк
Оцініть матеріал!
(3 голосів)
Духовні бесіди за кавою за участі Владики Гліба Лончини (УГКЦ) Духовні бесіди за кавою за участі Владики Гліба Лончини (УГКЦ)

У Національному університеті «Львівська політехніка» 11 грудня цього року розпочалися Духовні бесіди за кавою за участі Владики Гліба Лончини (УГКЦ) «Чому служіння – сила?». Серед учасників події – студентська молодь, викладацько-професорський склад Львівської політехніки, громадські діячі Львова.

15 1140x641«Ми, МІОК, - розпочала вступне слово директор Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Ірина Ключковська, - вирішили завершити цей рік духовною зустріччю. Це вже є така добра традиція в нас – є потреба заглибитися в духовних рефлексіях». А заступник директора МІОК Андрій Яців, звертаючись з глибокою повагою до Владики, справедливо зазначив: «Ми були вражені, скільки праці жертовної Ви, Владико, вклали у Вашому світі».

Спочатку було Слово.

Слово Владики Гліба Лончини, Апостольського Адміністратора Паризької єпархії Святого Володимира Великого УГКЦ, Голови Патріаршої літургійної комісії УГКЦ, Апостольського екзарха для українців візантійського обряду у Великій Британії (2009-2019 рр.), Єпарха Лондонської Єпархії Пресвятої Ради УГКЦ, Апостольського візитатора для українців греко-католиків в Італії (2003-2008 рр.), Іспанії (2004-2008 рр.), Ірландії (2004-2019 рр.).

5 2 1140x641

Отже, Слово Владики:

«Тема наша – це Служіння. Чому це є важливо? Служити треба, бо Бог хоче, щоб ми були щасливими. Зазвичай люди думають: щоб бути щасливим, треба мати гроші, владу, впливи. Це – приємності. Але всі ці речі не роблять людину щасливою.

Найбільше – треба слухати Бога. Тоді знайдемо правдиве щастя. Це – дуже просто: служачи один одному. Це – ціла суть християнства. Бог нас хоче навчити бути вільними людьми. Служити – означає любити, бажаючи добра іншим. Коли ми стараємся про добро для інших, тоді ми стаємо дозрілими, стаємо правдивими людьми…

Найважливіше – знайти: до чого мене Бог кличе? А це завжди можна зробити, коли шукати. Маємо довіру до Бога. І ми його просимо. І Він дасть нам те, що ми шукаємо. Коли Бог нас до чогось кличе, Він не може нас скривдити. Дай Боже, поможи, щоб я говорив слово Миру, слово Любові…

Бог є настільки делікатним і настільки нас шанує, що якщо людина Його не хоче, Він ту людину все одно пошанує. Наше рішення: чи хочемо бути з Богом?

Гострі слова Бога є також з любові. Часто ми не розуміємо, що Бог хоче. Бо ми не звертаємо увагу на те, що є найважливіше: що Бог хоче в моєму житті? Як Мама моя мені казала: «Подумай, чого Бог хотів тебе навчити?»

А потім – Дискусія. Точніше – Розмова.

111 1140x641

Присутні (а це були і студенти, і викладачі, і громадські діячі) запитували Владику, який відповідав. То ж надаємо кілька запитань і відповідей.

  • Що найважливіше?
    Найважливіше – бути людиною. Боже слово – це життя людини. Коли людина усвідомлює: 1) що то, що вона має, – від Бога. І друге: має за це дякувати Богові. Все, що ми робимо, триває тільки тоді, коли ми живемо. А що залишається? Те, що ми зробили з любові до Бога! Важливо робити малі речі з великою любов’ю. У Бога залишиться кожен акт любові, який ми вчинили, і залишиться навіки.
    Ми спілкуємося. МІОК – з українцями з діаспори. Говоримо про роль церкви в тих країнах, куди вони прибули. Наскільки віддаленість від своєї Батьківщини, своєї традиції впливає на життя мігрантів?
    Довкілля дуже впливає на людей. Повертаються з-за кордону – сюди: і вже - інші люди. Бо довкілля дуже впливає. Кожен народ є іншим. І набирається звичаїв цих народів.
    Приїхав до нас агресор. Просив агресора: «Залиш нас!». То ж доки ми будемо просити агресора, щоб забрався?
    Кожен має обов’язок оберігати себе. Треба трошки глибше подумати – не вистачає лише воювати. Ми маємо обороняти свою землю. Навіть якби ми вигнали агресора, він теоретично буде переможцем! Але ж треба думати: що буде далі? Спробуймо переорієнтуватись. Тобто: той, хто програв, думає про те, щоб помститись. А ненависть ні до чого доброго не доводить. Ми просимо про повернення любові. Маємо боронитись від ненависті.
    25 грудня – День Святого Різдва. Для мене, священника, це не тільки святкувати літургію. А весь світ тоді святкує Різдво. Чи піднімають ці питання щодо спільного святкування Різдва?
    Я виростав в Америці. Наша парафія святкувала 25 грудня. А в Європі – в Італії – 7 січня. То ж питання календаря – і складне, і просте. В небі є дуже чіткі феномени: сонцестояння і рівнодення. (І тут Владика дещо детально говорив про підрахунки, до яких вдавалися і Юлій Цезар, і Григоріанці).
    Дорога до Бога лежить через Батьківщину. Громади Великої Британії, Франції – відчувають, що треба служити собі. Чи достатньо чекати, що до тебе прийдуть? Може, священник має іти в громади? Чому після Єпарха у Франції Ви – не Єпарх нині?
    Це мусить наш Синод вибирати… Наше місце в Церкві – провадити людей до Бога.
    Як українські студенти, що в Політехніці вчаться, можуть потім зберегти свою ідентичність в інших країнах?
    На Заході нема стільки капеланів, наполеонів, як тут.
    Дають гроші на Церкву. Це – служіння чи прислужування?
    Це – не служіння.
    Львівська обласна державна адміністрація стурбована падінням моралі. А як Ви бачите: з чого нам починати чи продовжувати виховання молоді? Зі школи чи з вищих навчальних закладів?
    Вдома. Батьки говорять про Бога. В Церкві – поширюється просвічення. В школах – також, через науку віри. Кожна людина когось слухає. Дуже важливим є виховання, яке треба підсилювати у школах. У школах дуже важливим є приклад.
  • 13 1140x641

Варто було бачити, якою зосередженою була аудиторія. Директор МІОК Ірина Ключковська щиро подякувала Владиці Глібові Лончині за вагоме, тривале освічення людності, що заполонила Актову залу Львівської Політехніки, і подарувала Йому дві книжки про діяльність МІОК. І цілком справедливо ствердила: «Ми переконані, що наша діяльність – це Служіння».

Згоден, пані Ірино, з Вашою констатацією. Бо мав можливість не один рік бачити, чути і відтворювати в пресі те, як глибоко і щиро працює МІОК у вихованні молодих людей, зокрема й у Божому дусі.

16 1140x641

Богдан ЗалізнякПідготував Богдан Залізняк,

керівник прес-центру наукової журналістики

Західного наукового центру НАН України і МОН України,

член НСПУ і НСЖУ

м. Львів, 12 грудня 2019 року

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається