На дні одного з Шацьких озер на Волині знайшли печатку шляхтича, датовану ХІХ століттям. Знахідку передали в Любомльський краєзнавчий музей.

Опубліковано в Цікаво

Його звати Тентéн, він репортер і разом із песиком Мілу мандрує по всьому Світу і бореться зі злом. Цього героя коміксів створив бельгійський художник Ержé у 1929 році.  За своє життя автор намалював 24 альбоми пригод невгамовного журналіста. Сьогодні Тентéн — один з найпопулярніших вигаданих героїв у Світі і офіційний символ Бельгії.

Опубліковано в Цікаво

Голодомор 1932-1933 рр. майже не торкнувся Криму, але не можна сказати, що півострів взагалі не мав до нього жодного стосунку. З одного боку, сюди тікали змучені голодом українці, сподіваючись на порятунок, з іншого ‒ місцеві чекісти перехоплювали хліб, який вивозили на материк.

Опубліковано в Власна думка

Щороку в останню суботу листопада українці, за традицією, запалюють свічку Джеймса Мейса в пам’ять про жертв Голодомору. Саме в День пам’яті жертв Голодоморів згадують не лише мільйони загиблих українців, а тих, хто присвятив своє життя дослідженню історії голоду, тих, хто довгі десятиліття вимагав у світової спільноти визнати цю трагедію геноцидом.

Опубліковано в Скарбниця спогадів

Київрада ухвалила рішення про перейменування кількох десятків вулиць в столиці. За даними КМДА, нові назви з'явилися у Дніпровському і Дарницькому районах, а також в Голосіївському, Солом'янському та Шевченківському районах.

Більшість нових назв – на честь українських діячів культури і науки, громадських діячів, політиків і військових. Також є назви, надані згідно з історією місцевості.

Так, у Голосіївському районі нові назви – у 14 вулиць. В основному, їх називали на честь письменників, істориків і музикантів. Один провулок назвали на честь історичної назви місцевості, а ще дві вулиці присвятили цілим сім'ям, які займалися наукою:

  • вул. сім'ї Холодних – на честь трьох братів. Григорій був вченим, став жертвою терору більшовиків, Олексій – музичним критиком, а Микола – видатним мікробіологом і ботаніком, який заснував українську школу фізіології рослин. На честь академіка Миколи Холодного також названий інститут ботаніки НАН України;
  • вул. сім'ї Кістяківських, де видатними діячами були, як мінімум, в трьох поколіннях! Так, Олександр Кістяківський був вченим-криміналістом і вчив студентів Київського університету. Його сини – також відомі вчені, що стали академіками: Володимир займався дослідженнями в хімії, а Богдан – філософією права і соціологією. Третій син – Ігор Кістяківський, був фахівцем з цивільного права. За часів Української держави в 1918 році став міністром внутрішніх справ, а після падіння гетьмана Скоропадський – перебрався до Парижа і став членом Масонської Ложі. Крім того, син Богдана Кістяковского- Георгій, був вченим-хіміком в США. Він відомий як один з творців першої атомної бомби;
  • вул. Соломії Павличко – названа на честь відомої перекладачки і літературознавця Соломії Павличко, яка вивчала теорію літератури і фемінізм;
  • вул. Володимира Горовиця – на честь знаменитого піаніста-вітруоза, яка зробила чимало для культури України та США;
  • вул. Олени Апанович – на згадку про історика, що вивчала Запорізьку Січ і українське козацтво;
  • вул. Афіни Пашко – на честь громадської активістки і поетеси, яка була соратницею і дружиною В'ячеслава Чорновола;
  • вул. архітектора Дмитра Дьяченка – названа на честь професора Дмитра Дяченка, який вважається засновником стилю українського необароко. Його будівлі можна побачити на вулиці Пушкінській (будинок №7) та на території сільгоспакадемії, де за його проектами звели кілька корпусів і гуртожитків;
  • вул. Юрія Немирича – на згадку про діяча часів Богдана Хмельницького. Був дипломатом і вважався одним з найосвіченіших людей українського козацтва, брав участь у Конотопській битві 1659 року;
  • вул. Валеріана Підмогильного – названа ім'ям представника "розстріляного відродження", письменника і перекладача;
  • пер. Костя Гуслистого – на честь етнографа і культурознавця, що досліджував історію України доби середньовіччя;
  • бульвар Тадея Рильського – на честь культурного і громадського діяча, який займався освітою селян.
  • пер. Юровський – названий за історичним топонимом. У місці, де він розташований, було село Юрівка;
  • вул. Кирила Гвоздика – на честь живописця-монументаліста, його роботи можна побачити в Національному музеї;
  • вул. Філіпа Коновала – на честь єдиного в історії українця, нагородженого орденом Хреста Вікторії. Знаменитий представник української діаспори в Канаді, який став національним героєм цієї країни;

 

А от у Солом'янському районі – перейменувань найбільше: понад 20 нових назв! Нові імена вулиць і провулків присвятили знаменитим українським авіаконструкторам, легендарним особистостям і навіть цілим народностям кочівників.

  • вул. Дмитра Григоровича – на честь авіаконструктора, який створив перший гідроплан (літак, який може злітати і сідати на водну поверхню);
  • вул. професора Миколи Делоне – на честь вченого-математика, який заснував Київське товариство повітроплавання;
  • вул. Архипа Люльки – на честь знаменитого конструктора авіаційних двигунів;
  • вул. Федора Андерса – носить ім'я конструктора, який створив перший в Україні дирижабль;
  • вул. Антона Ждановича – на честь державного і військового діяча, соратника Богдана Хмельницького за часів визвольної війни;
  • вул. Сергія Висоцького – названа ім'ям археолога, який досліджував написи і фрески в Софії Київській, залишені там в давні часи;
  • вул. Михайла Лучкая – на честь мовознавця, який вивчав діалекти і фольклор Закарпаття. Також був настоятелем Ужгородського Свято-Преображенського храму;
  • вул. Ніла Хасевича – на честь відомого художника-графіка, який був членом ОУН і присвятив життя національно-визвольній боротьбі;
  • вул. Сергія Шишка – відомий художник часів СРСР;
  • вул. Олександра Богомазова – на честь відомого графіка і живописця;
  • вул. Ханни Арендт – на честь політолога-теоретика з США, що присвятила чимало робіт тоталітарному режиму;
  • вул. Сильвестра Косова – на честь митрополита Київського, Галицького і всієї Русі часів XVII століття;
  • вул. генерала Віктора Павленка – на честь генерала-хорунжого армії Української Народної Республіки;
  • вул. Василя Ґренджі-Донського – на згадку про відомого письменника і драматурга, який був активним громадським діячем і одним із творців Карпатської України;
  • вул. Василя Седляра – на честь видатного художника-монументаліста та графіка;
  • вул. Івана Білика – на честь письменника і перекладача;
  • вул. Михайла Дерегуса – на честь художника, який творив у техніці графіки і живопису;
  • пер. Марусі Чурай – названий на честь легендарної української співачки і поетеси часів козацької доби. Їй приписують авторство знаменитих пісень: "Ой не ходи, Грицю", "Засвіт встали козаченьки" та інших;
  • пер. Степана Ерастова – на честь мецената, який фінансував український культурний рух на Кубані і став одним із засновників Української Центральної Ради;
  • вул. Скіфська – носить ім'я кочових племен, які в другій половині VII ст. до н.е. III в. до н.е. мешкали в Північному Причорномор'ї. Кочівники "відзначилися" і в Києві: біля Жулян археологи виявили і вивчили кілька скіфських курганів.
  • пер. Сарматський – на честь ще одного войовничого кочового народу. До їх нащадкам себе зараховували козаки.

Ще кілька перейменувань – в Дарницькому районі. Тут нові назви отримали три вулиці:

  • вул. Андрія Кизила – на честь Героя України, бійця 72-ї бригади, який загинув в боях під Авдіївкою на початку 2017 року;
  • вул. Мілени Рудницької – на честь голови центральної управи Союзу українок, журналістки, педагога і громадського діяча;
  • вул. Петра Радзіня – командувача Національних збройних сил Латвії, який в 1918 році перейшов в Українську армію гетьмана Скоропадського, а пізніше – в армію Української Народної Республіки.

Також ми писали про те, що в Шевченківському районі з'явилася вулиця Аміни Окуєвої – відомої активістки і учасниці АТО. Вона загинула в жовтні 2017 року – машину, в якій жінка їхала з чоловіком, Адамом Осмаєвим, розстріляли.

На честь ще одного ветерана АТО – Андрія Аболмасова – назвали вулицю в Дніпровському районі. Він був активним учасником Революції гідності, а пізніше загинув в боях на Сході України.

Нагадаємо, в липні 2016 року Київрада перейменувала Московський проспект у Києві на проспект Степана Бандери, лідера Організації українських націоналістів (ОУН). А в червні 2017 року столичні депутати проголосували за перейменування проспекту Генерала Ватутіна на проспект Романа Шухевича на честь головнокомандувача Української повстанської армії (УПА).

Нагадаємо, що нещодавно у Києві вулицю Колективізації на Солом'янці переназвали на честь визначного американсько-українського дослідника Голодомору Джеймса Мейса. Саме Джеймс Мейс започаткував традицію запалювати свічки пам'яті за жертвами Голодомору.

Опубліковано в Україна

Після поразки визвольних змагань 1917–1921 рр. чимало наших співвітчизників, опинившись поза межами своєї історичної Батьківщини, не припинили боротьбу за здобуття Україною незалежності. Нові умови, що настали, потребували інших методів боротьби, безумовної консолідації українських сил, розпорошених по численних осередках країн Європи, Північної і Південної Америки, Австралії.

Опубліковано в Цікаво

Про українську кухню у Бразилії розповідає доктор історичних наук і письменниця Марина Гримич.

Опубліковано в Цікаво

У 101-шу річницю проголошення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР), що постала внаслідок Листопадового зриву (чину) в ніч з 31 жовтня на 1 листопада 1918 р., ми вшановуємо величну подію у житті нашої нації, що дала право нам бути українцями в незалежній державі.

Опубліковано в Цікаво
Четвер, 17 жовтня 2019 12:21

17 жовтня день в історії

17 жовтня — 290-й день року (291-й у високосні роки) за григоріанським календарем. До кінця року залишається 75 днів.

Опубліковано в Цей день в історії
Сторінка 1 із 15