Станіслав Єжи Лєц: «Я буду тутешнім письменником – обмежуся сучасною планетою»
«У цьому будинку в 1920-1934 і в 1939-1941 рр. мешкав відомий поет і афорист Станіслав Єжи Лєц, який дебютував томом віршів «Барви» (1933). Вершиною його творчості стали 5000 афоризмів, відомі, як «Незачесані думки» (1947-1966), сповнені гумору, палкого гуманізму й осуду тоталітарних практик».
«Українська наука, як і українська держава, відбудеться»
31 березня, звісно, цього року в актовій залі Львівського національного університету імені Івана Франка відбулося Пленарне засідання XXIX наукової сесії Наукового товариства ім. Шевченка. Вступним словом засідання розпочав голова НТШ в Україні, новообраний академік НАН України Роман Кушнір. Кілька історичних дат (1873 – рік виникнення Товариства ім. Т. Шевченка; 1892 рік – час набуття епітету «наукове»; 1895 – 1913 – часи найбільшого розквіту Установи; 1940 р. – дата закриття НТШ загарбниками-московитами) нагадали зацікавленій аудиторії вагомі моменти з життя НТШ. А прізвища видатних українців – Михайла Грушевського (першого голови НТШ), Івана Франка та Михайла Гнатюка, які своїм авторитетом підкріплювали діяльність українського наукового (і не тільки) творіння, – проголошені Романом Михайловичем, викликали в залі зрозуміле пожвавлення. Як і повідомлення про те, що 160 примірників щойно виданої «Енциклопедії НТШ» уже передано в школи Львівщини, є ці томи і в бібліотеках області.
Галина Онацька: «Недавно я мала чудову нагоду побувати у надзвичайно гарному місті Львові»
З поетесою Галиною Онацькою, яка є активним членом ГО «Західноукраїнське болгарське національно-культурне товариство ім. Сави Шеретова» (Краматорськ), ми познайомились під час проведення Науково-практичного круглого столу з міжнародною участю – «Україна та Болгарія: споріднені слов’янським походженням і спільною історією, взаємини та перспективи», що відбувся 1 березня у Львівській обласній універсальній науковій бібліотеці (директор Іван Сварник).
Після її виступу на цьому Круглому столі, на якому поетеса презентувала четверту в своєму доробку поетичну книжку «Спиніть війну!», ми зустрілися з Галиною для розмови, яку й пропонуємо вашій увазі.
Олег Шаблій: «Наука нині значною мірою тримається на ентузіазмі незначної частини вчених»
Олег Шаблій – заслужений діяч науки і техніки України, заслужений професор Львівського національного університету імені Івана Франка, завідувач кафедри економічної і соціальної географії. Про те, що діється в науці – з огляду на 100-річчя Національної академії наук України – й розмовляємо з доктором географічних наук Олегом Івановичем Шаблієм.
Голова Львівської ОДА Олег Синютка: «Я б хотів попросити людей, щоб вони вірили в себе, в нашу державу»
Це четверте моє інтерв’ю з головою Львівської обласної державної адміністрації Олегом Синюткою – самодостатньою постаттю. І в цьому ви, шановні читачі, зможете переконатися, перечитавши це інтерв’ю, яке й пропонуємо вашій увазі.
Олег Михайлович, пропрацювавши три з гаком роки на цій відповідальній посаді твердо переконаний: Україна ефективно розвиватиметься, якщо влада дбатиме про науку, а кожен громадянин на своєму місці прагнутиме зробити все, що від нього залежить.
Отже, розмовляємо.
Марія Людкевич: „Маємо домогтися, щоби творчість наша таки доходила до людей!“
Нещодавно, на початку січня 2018 року, Марія Людкевич, відома поетеса, прозаїк, дитяча письменниця, громадська діячка, автор 44 книг, серед яких 27 — для дітей, відсвяткувала два ювілеї — творчий (50-ліття діяльності) і життєвий (70-річчя від дня народження).
„Упевненою і твердою ходою увійшла юна Марія в літературу, — пише у вступній статті головний редактор видавництва „Сполом“ Галина Капініст, упорядник книжки „Марія Людкевич: життя і творчість“, — і дотепер Марія Людкевич невтомно, плідно й успішно присутня в ній. Воістину, непереможна хода жінки обдарованої, мудрої, жінки-красуні, жінки-матері — української жінки“.
Про оту ходу львівської письменниці — творчу й життєву — й розмовляємо в інтерв’ю, яке пропонуємо вашій увазі.
Йосип Лось правдиво прочитав епоху
«Україна має унікальну можливість обрати свій шлях, враховуючи чужий досвід – тоталітаризму чи в кривавому і бідному варіанті, чи у «демократичному» і матеріально пристойному для більшості, але гнилому в серцевині, бо вилучає людину із трансцендентності і в кінцевому підсумку теж призводить до деградації людської суті».
Професор Микола Мушинка: «Я тут, у Львові, маю дуже дорогого друга – Степана Павлюка»
Микола Мушинка – фольклорист, літературознавець, історик, мистецтвознавець, культуролог, доктор філологічних наук, іноземний член НАН України, довгорічний голова Асоціації україністів та Наукового товариства ім. Шевченка у Словаччині. Видатний український науковець – автор понад 85 книжок та брошур, понад 360 наукових розвідок – словом, найпродуктивніший україніст не тільки Словаччини.
Академік НАН України Степан Павлюк: «Бог дасть віку і Долі для України»
Національній академії наук НАН України у 2018-му – 100 років. Директорові Інституту народознавства НАН України академікові НАН України Степанові Павлюку – 70. А Інститутові, який він очолює – 25.
Про те, як хлопчина зі села Волосянка Сколівського району, що на Львівщині, йшов і дійшов до звання Академіка, про те, якими науковими досягненнями у столітній ювілей НАН України може похвалитися колектив Інституту народознавства НАНУ, в розмові з академіком Степаном Павлюком, з яким ми знайомі (аж не віриться!) понад 40 років.
Христина Береговська: «Я спілкувалася з українськими родинами, які знали Святослава Гординського»
6 грудня цього року в Палаці Потоцьких у Львові відбулася презентація монографії Христини Береговської «Святослав Гординський: творчість за пів століття».
«Це – подія в літературно-мистецькому, культурно-мистецькому житті Львова, України і українського світу, – відкрила вступним словом цю презентацію її ініціатор – директор Міжнародного інституту освіти, культури і зв’язків з діаспорою (МІОК) НУ «Львівська політехніка» Ірина Ключковська. – Будемо говорити про трьох героїв. Перший – Святослав Гординський. Другим героєм є сама монографія «Святослав Гординський: творчість за пів століття» (видавництво «Апріорі»)… А третім героєм є сама Христина Береговська, автор цієї монографії, яка 10 років тому прийшла в МІОК і повідомила: «Мене цікавлять художники української діаспори».
То ж настільки ця тема зацікавила кандидата мистецтвознавства Христину Береговську, додамо вже від себе, що, обравши близьку за духом їй – постать видатного українського художника, поета і критика Святослава Гординського, створила спочатку дисертаційну роботу, а потім – монографію, а властиво – книгу для широкого читача – «Святослав Гординський: творчість за пів століття».
Докторанта Львівської національної академії мистецтв, яка до цього два роки працювала директором департаменту з питань культури, національностей та релігій Львівської обласної державної адміністрації, Христину Береговську щиро вітали з виходом цієї книжки Митрополит Ігор, Митрополит Димитрій, отець Дацько, доктор мистецтвознавства професор Ростислав Шмагало, народний художник України, академік Національної академії мистецтв України Любомир Медвідь, директор Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка Богдан Тихолоз, завідувач кафедри експериментальних мистецтв ЛНАМ Роман Василик та представники влади Андрій Білоус (заступник голови Львівської обласної ради) і Ліна Остапчук (від Львівської міськради).
«З виходом цієї книжки, – сконстатував Любомир Медвідь, – розпочинається важливий процес осмислення і вивчення наших великих імен, зокрема діаспорних, яких треба і повернути додому, осмислити і розповісти про них, щоб вони увійшли в наш інтелектуальний простір.»
Після детального ознайомлення з монографією ми зустрілися з п. Христиною – з тим, щоб наші читачі ближче пізнали і творчість самої Х. Береговської, і, відповідно, високомистецьку діяльність видатного українця Святослава Гординського. Отже, розмовляємо.