Українська держава оскаржує вирок суду італійського міста Павія, яким військовослужбовця Нацгвардії України Віталія Марківа було визнано винним у вбивстві італійського журналіста Андреа Рокеллі та засуджено до 24 років ув’язнення.

21 листопада, Україна відзначає День Гідності та Свободи, започаткований указом президента від 13 листопада 2014 року. Це свято відзначається на честь початку двох революцій – Помаранчевої у 2004 році та Гідності у 2013 році. День Гідності та Свободи є наступником Дня Свободи, що відзначався 22 листопада на честь Помаранчевої революції у 2005-2011 роках, поки його не скасував президент Віктор Янукович.

У Брюселі, під час засідання Комітету асоціації Україна-ЄС сторони провели "вступну" розмову щодо вдосконалення тексту угоди про Асоціацію.

Україна домагатиметься стягнення компенсацій з Росії у випадку, якщо Міжнародний суд ООН винесе рішення про програш РФ у справі України проти Росії, яка стосується Криму і Донбасу.

Спілка Української Молоді в Україні запрошує долучитися до акції «Сопричастя», щоб вшанувати молитвою, постом та доброю справою пам’ять тих, хто невинно загинув під час голоду 1932—1933 років.

Українську діаспору обурив факт присутності та участі «національної збірної» т.зв. «ДНР» на турнірі з карате у Японії

Цього дня 1945 року було ухвалено Статут  ЮНЕСКО – спеціалізованої установи ООН, місія якої полягає у сприянні зміцненню миру і безпеки шляхом розвитку співробітництва народів у галузі освіти, науки і культури.

У Католицькому університеті м.Бразиліа триває фотовиставка «Голодомор: Україна 1932-1933: Геноцид Голодом».

Щороку в останню суботу листопада українці, за традицією, запалюють свічку Джеймса Мейса в пам’ять про жертв Голодомору. Саме в День пам’яті жертв Голодоморів згадують не лише мільйони загиблих українців, а тих, хто присвятив своє життя дослідженню історії голоду, тих, хто довгі десятиліття вимагав у світової спільноти визнати цю трагедію геноцидом.

Київрада ухвалила рішення про перейменування кількох десятків вулиць в столиці. За даними КМДА, нові назви з'явилися у Дніпровському і Дарницькому районах, а також в Голосіївському, Солом'янському та Шевченківському районах.

Більшість нових назв – на честь українських діячів культури і науки, громадських діячів, політиків і військових. Також є назви, надані згідно з історією місцевості.

Так, у Голосіївському районі нові назви – у 14 вулиць. В основному, їх називали на честь письменників, істориків і музикантів. Один провулок назвали на честь історичної назви місцевості, а ще дві вулиці присвятили цілим сім'ям, які займалися наукою:

  • вул. сім'ї Холодних – на честь трьох братів. Григорій був вченим, став жертвою терору більшовиків, Олексій – музичним критиком, а Микола – видатним мікробіологом і ботаніком, який заснував українську школу фізіології рослин. На честь академіка Миколи Холодного також названий інститут ботаніки НАН України;
  • вул. сім'ї Кістяківських, де видатними діячами були, як мінімум, в трьох поколіннях! Так, Олександр Кістяківський був вченим-криміналістом і вчив студентів Київського університету. Його сини – також відомі вчені, що стали академіками: Володимир займався дослідженнями в хімії, а Богдан – філософією права і соціологією. Третій син – Ігор Кістяківський, був фахівцем з цивільного права. За часів Української держави в 1918 році став міністром внутрішніх справ, а після падіння гетьмана Скоропадський – перебрався до Парижа і став членом Масонської Ложі. Крім того, син Богдана Кістяковского- Георгій, був вченим-хіміком в США. Він відомий як один з творців першої атомної бомби;
  • вул. Соломії Павличко – названа на честь відомої перекладачки і літературознавця Соломії Павличко, яка вивчала теорію літератури і фемінізм;
  • вул. Володимира Горовиця – на честь знаменитого піаніста-вітруоза, яка зробила чимало для культури України та США;
  • вул. Олени Апанович – на згадку про історика, що вивчала Запорізьку Січ і українське козацтво;
  • вул. Афіни Пашко – на честь громадської активістки і поетеси, яка була соратницею і дружиною В'ячеслава Чорновола;
  • вул. архітектора Дмитра Дьяченка – названа на честь професора Дмитра Дяченка, який вважається засновником стилю українського необароко. Його будівлі можна побачити на вулиці Пушкінській (будинок №7) та на території сільгоспакадемії, де за його проектами звели кілька корпусів і гуртожитків;
  • вул. Юрія Немирича – на згадку про діяча часів Богдана Хмельницького. Був дипломатом і вважався одним з найосвіченіших людей українського козацтва, брав участь у Конотопській битві 1659 року;
  • вул. Валеріана Підмогильного – названа ім'ям представника "розстріляного відродження", письменника і перекладача;
  • пер. Костя Гуслистого – на честь етнографа і культурознавця, що досліджував історію України доби середньовіччя;
  • бульвар Тадея Рильського – на честь культурного і громадського діяча, який займався освітою селян.
  • пер. Юровський – названий за історичним топонимом. У місці, де він розташований, було село Юрівка;
  • вул. Кирила Гвоздика – на честь живописця-монументаліста, його роботи можна побачити в Національному музеї;
  • вул. Філіпа Коновала – на честь єдиного в історії українця, нагородженого орденом Хреста Вікторії. Знаменитий представник української діаспори в Канаді, який став національним героєм цієї країни;

 

А от у Солом'янському районі – перейменувань найбільше: понад 20 нових назв! Нові імена вулиць і провулків присвятили знаменитим українським авіаконструкторам, легендарним особистостям і навіть цілим народностям кочівників.

  • вул. Дмитра Григоровича – на честь авіаконструктора, який створив перший гідроплан (літак, який може злітати і сідати на водну поверхню);
  • вул. професора Миколи Делоне – на честь вченого-математика, який заснував Київське товариство повітроплавання;
  • вул. Архипа Люльки – на честь знаменитого конструктора авіаційних двигунів;
  • вул. Федора Андерса – носить ім'я конструктора, який створив перший в Україні дирижабль;
  • вул. Антона Ждановича – на честь державного і військового діяча, соратника Богдана Хмельницького за часів визвольної війни;
  • вул. Сергія Висоцького – названа ім'ям археолога, який досліджував написи і фрески в Софії Київській, залишені там в давні часи;
  • вул. Михайла Лучкая – на честь мовознавця, який вивчав діалекти і фольклор Закарпаття. Також був настоятелем Ужгородського Свято-Преображенського храму;
  • вул. Ніла Хасевича – на честь відомого художника-графіка, який був членом ОУН і присвятив життя національно-визвольній боротьбі;
  • вул. Сергія Шишка – відомий художник часів СРСР;
  • вул. Олександра Богомазова – на честь відомого графіка і живописця;
  • вул. Ханни Арендт – на честь політолога-теоретика з США, що присвятила чимало робіт тоталітарному режиму;
  • вул. Сильвестра Косова – на честь митрополита Київського, Галицького і всієї Русі часів XVII століття;
  • вул. генерала Віктора Павленка – на честь генерала-хорунжого армії Української Народної Республіки;
  • вул. Василя Ґренджі-Донського – на згадку про відомого письменника і драматурга, який був активним громадським діячем і одним із творців Карпатської України;
  • вул. Василя Седляра – на честь видатного художника-монументаліста та графіка;
  • вул. Івана Білика – на честь письменника і перекладача;
  • вул. Михайла Дерегуса – на честь художника, який творив у техніці графіки і живопису;
  • пер. Марусі Чурай – названий на честь легендарної української співачки і поетеси часів козацької доби. Їй приписують авторство знаменитих пісень: "Ой не ходи, Грицю", "Засвіт встали козаченьки" та інших;
  • пер. Степана Ерастова – на честь мецената, який фінансував український культурний рух на Кубані і став одним із засновників Української Центральної Ради;
  • вул. Скіфська – носить ім'я кочових племен, які в другій половині VII ст. до н.е. III в. до н.е. мешкали в Північному Причорномор'ї. Кочівники "відзначилися" і в Києві: біля Жулян археологи виявили і вивчили кілька скіфських курганів.
  • пер. Сарматський – на честь ще одного войовничого кочового народу. До їх нащадкам себе зараховували козаки.

Ще кілька перейменувань – в Дарницькому районі. Тут нові назви отримали три вулиці:

  • вул. Андрія Кизила – на честь Героя України, бійця 72-ї бригади, який загинув в боях під Авдіївкою на початку 2017 року;
  • вул. Мілени Рудницької – на честь голови центральної управи Союзу українок, журналістки, педагога і громадського діяча;
  • вул. Петра Радзіня – командувача Національних збройних сил Латвії, який в 1918 році перейшов в Українську армію гетьмана Скоропадського, а пізніше – в армію Української Народної Республіки.

Також ми писали про те, що в Шевченківському районі з'явилася вулиця Аміни Окуєвої – відомої активістки і учасниці АТО. Вона загинула в жовтні 2017 року – машину, в якій жінка їхала з чоловіком, Адамом Осмаєвим, розстріляли.

На честь ще одного ветерана АТО – Андрія Аболмасова – назвали вулицю в Дніпровському районі. Він був активним учасником Революції гідності, а пізніше загинув в боях на Сході України.

Нагадаємо, в липні 2016 року Київрада перейменувала Московський проспект у Києві на проспект Степана Бандери, лідера Організації українських націоналістів (ОУН). А в червні 2017 року столичні депутати проголосували за перейменування проспекту Генерала Ватутіна на проспект Романа Шухевича на честь головнокомандувача Української повстанської армії (УПА).

Нагадаємо, що нещодавно у Києві вулицю Колективізації на Солом'янці переназвали на честь визначного американсько-українського дослідника Голодомору Джеймса Мейса. Саме Джеймс Мейс започаткував традицію запалювати свічки пам'яті за жертвами Голодомору.

Сторінка 13 із 106