25 лютого 1887 року, в місті Самбір, народився Лесь Курбас (Олександр-Зенон Степанович; 1887–1937), український режисер, актор, драматург, публіцист, перекладач.

У Посольстві України у Королівстві Швеція відбувся фестиваль декламаторів рідної мови

Працюймо! Ми ж – українці!

Понеділок, 24 лютого 2020 13:48

Все частіше чую, що триває деградація українського суспільства. Думаю: чи й справді? По суті, кожного дня заглядаю до книгарень – цікавлюся: як часто люди їх відвідують? Чи купують книжку? Точніше - скільки?

З 27 лютого по 1 березня 2020 року в італійському місті Єзі, відбудеться Перший Міжнародний Форум Українських Освітян Діаспори, який організовує Спілка українських освітян діаспори (СУОД)

12 лютого до Львова завітав німецький письменник Цезар Розалес-Міранда. Львівські письменники поспілкувалися з ним у приміщенні Львівської організації Національної спілки письменників України. Перш ніж передати зміст невеликої розмови, (нас було всього десять), кілька речень про пана Цезара.

Велике православне свято, день Святих Петра і Павла – правовірних апостолів і учнів Христа, святкують в Україні 12 липня. У народі це свято також називається Петрів день.

Верховна Рада України у четвер ухвалила в цілому новий Виборчий кодекс, що передбачає систему відкритих списків на виборах до парламенту.

8 липня у Будинку культури Ружінов міста Братислава, в рамках свого європейського туру, виступив український фольклорний гурт «Крачківка» (Полтавська область).

Про це повідомляє Посольство України у Словацькій Республіці на сторінці у Facebook

За ініціативи Самбірської станиці ОУН-УПА, за сприяння народного депутата України та меценатів сьогодні, 7 липня 2019 року, на площі Пам’яті в м. Самборі відбулося урочисте відкриття пам’ятника Зиновію Тершаковцю, який увійшов в історію українського національно-визвольного руху як крайовий провідник ОУН Львівщини та засновник і редактор підпільного видання “Літопис УПА”.

Кількість нелегальних трудових мігрантів, які прибули в Чехію з країн, що не входять до складу Євросоюзу, збільшилася за рік майже на 100%.

У Берліні 18 червня президент Володимир Зеленський провів зустріч із великим та середнім бізнесом Німеччини, де пообіцяв представникам бізнесу Німеччини, що дефолту не буде і в Україні на бізнес ніхто не буде тиснути.

У Національному музеї літератури у Києві, презентували книгу спогадів «Дорогами минулого» Іванни Мащак. Збірка споминів лондонської українки охоплює період української історії 30-50-х років трагічного ХХ століття: українське підпілля у Польщі, операція «Вісла», переповнені українцями табори ГУЛАГу на Колимі — все це авторка пережила особисто.

Про таке завжди буде складно писати. Бо коли бачиш цю усмішку — завзяту, сяючу та щиру усмішку молодого хлопця, якого уже нема в живих, усі слова заступає біль. Ярославу було 31. Веселий, товариський, життєрадісний, добрий і талановитий, він міг знайти та реалізувати себе у багатьох сферах та галузях. Але…

Україна готова протягом декількох наступних днів передати РФ 25 росіян в обмін на українських полонених і помилувати 72 сепаратистів в обмін на 19 цивільних і військових, утримуваних на окупованому Донбасі.

Зв’язковій командира УПА – 95

Вівторок, 05 лютого 2019 07:18

4 лютого 2019 року виповнилося 95 років з дня народження Одарки Гусяк («Нуся», «Чорна»), підпільниці ОУН, зв’язкової легендарного командира УПА Романа Шухевича.

Шановні пані і панове,

минув короткий час з моменту проведення на Київщині VІI Чемпіонату Світу серед Українських Діаспорних команд з футболу, в якому взяли участь збірні українців Іспанії, Молдови, Білорусі, Ізраїлю, Польщі, Австрії, ОАЕ, США, Болгарії, Чехії, Естонії. Це було справжнє Свято Спорту. Спогади про цей чудовий захід і надалі залишаються знаковими та яскравими. Вкотре хочемо висловити глибоку вдячність Вам особисто та усьому організаційному комітету за неабиякі зусилля по підготовці Чемпіонату.

Захід відвідала велика кількість місцевих мешканців та гостей області. Його висвітлювали численні друковані, радіо- та телезасоби масової інформації. Чемпіонат набув якості незалежного та національного. І в цей період, коли Україна перебуває в центрі світових подій, одночасно реформуючись та інтегруючись у євро-атлантичне співтовариство, ми маємо бути разом і по-справжньому продемонструвати нашу єдність Діаспори та Батьківщини.

Запрошуємо Вас взяти участь у Восьмому Чемпіонаті Світу з футболу серед українських діаспорних команд у період з 9 по 15 вересня 2019 року, який цього разу відбудеться у містах Ірпінь, Буча, Вишгород та Бородянка, що у Київській області. Зважаючи на цьогорічний досвід, українська сторона – Ірпінська міська рада (в.о. Голови п. Попсуй А.В.), Бучацька міська рада (Голова п. Мосціпан Й.М.), Вишгородська міська рада (Голова п. Момот О.В.), Бородянська селищна рада (Голова п. Сахарук О.В.), Київська обласна державна адміністрація (Голова п. Терещук О.Д.), Київська обласна федерація футболу (Президент п. Москаленко Я.М.) та керівництво Ірпінського університету фіскальної служби України (Ректор п. Пашко П.В.) візьмуть на себе організацію побуту спортсменів (проживання і харчування, транспортування по місту та області, дозвілля та екскурсії), проведення футбольних матчів (стадіони, суддівство ігор). Ми, МОУГ «Четверта Хвиля», у свою чергу беремо на себе забезпечення команд-учасниць з різних країн світу, спортивну частину заходу (підготовку регламенту, календаря змагань). Мінмолодьспорту України (Міністр п. Жданов І.О.) та Світовий Конгрес Українців (Президент п. Євген Чолій) сприятимуть у фінансуванні заходу, а НОК України (Президент п. Бубка С.Н.) , Федерація Футболу України (Президент п. Павелко А.В.) допомагатимуть з нагородною атрибутикою. Витрати на вступний внесок турніру, приїзд до місця проведення змагань та від’їзд спортсмени здійснюють за свій рахунок або за рахунок відряджаючих організацій.

Проведення Чемпіонату стало доброю традицією. Ось вже восьмий рік поспіль ми закликаємо до співпраці усі зацікавлені футбольні команди українців з різних куточків світу, громадські організації, добродіїв, журналістів.

Щорічна традиція організації Чемпіонату сприяє побудові містків дружби між українцями з різних континентів, а також стає додатковою нагодою висвітлити життя закордонного українця. Змагання стануть окрасою культурно-масових та спортивних заходів у цей період як для зазначених міст, області, так і для всієї України.

Шановні краяни, просимо вашого всебічного сприяння у забезпеченні організації та проведенні цього дійства, яке стане ще одним свідченням єднання української еміграції з рідною Країною. Впевнені, що спільні зусилля, наснага та бажання дадуть плідні результати. Сподіваємося на підтримку і співпрацю з вашого боку, як діаспорян та нашої сторони - Міжнародного Об’єднання Українських Громад «Четверта Хвиля» - як ініціатора та засновника Чемпіонату Світу Українських Діаспорних команд з футболу.

СЛАВА УКРАЇНІ !!!

З повагою,

Президент МОУГ «Четверта Хвиля» Роман Галущак

Голова Організаційного комітету Ігор Бокій

За детальнішою інформацією звертатися за тел. 1 (647) 886-1905 в Канаді

та адресою електронної пошти: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. Skype - ihor.bokiy1

Сьогодні, завершуючи цикл публікацій про поїздку на юнацькі Олімпійські ігри в Буенос-Айрес, зрозумів, що при всій величезній гамі почуттів і вражень найяскравіші спогади залишили зустрічі з людьми. І мова не тільки про наших прекрасних олімпійців і тренерів, чарівних колег-журналісток або легендарних зірок і керівників українського спорту. Час згадати, як рятували мене в перший день, коли я заблукав у столиці Аргентини, волонтери Хассі й Даві, як допомагали мені прості аргентинці розібратися в хитросплетіннях місцевого метро, як вітали мене вигуком «Слава Україні!» при вході в міський парк артисти, що розважають уболівальників, як учив у кафе його співробітників говорити: «Дякую», і як в аеропорту Франкфурта німецький поліцейський не став заарештовувати українського «терориста» за версією канадського путінофіла, а з посмішкою «розрулив» конфліктну ситуацію. Як бачите, можна знаходити спільну мову, навіть не знаючи мови, якою говорять твої співрозмовники.

В інформаційному матеріалі висвітлено вагомий внесок у розвиток світової науки визначного українсько-французького вченого-фізика і хіміка,

Нобелівського лауреата 1992 р., одного із найталановитіших

фізиків-експериментаторів сучасності – Георгія Шарпака (Georges Charpak).

Дозвіл на другий шлюб не поширюється на тих, хто покидає своїх дружин і бажає одружуватися з іншою жінкою. 

DA CAPO – Academу of music

Маршрут Берлін - Київ став першим для ірландської авіакомпанії в Україні. Рейси виконуватимуться 4 рази на тиждень - по понеділках, середах, п'ятницях і неділях. А вартість перельоту в одну сторону починається від 17,53 євро.

Спілка українців у Португалії звернулася до ФіФА з вимогою дисциплінарного покарання гравця "Спортінг Клуб Брага" - Алана Озоріо, який опублікував на офіційній сторінці клубу відео із висловлюваннями спрямованими проти суверенітету та територіальної цілісності країни.

22 березня 2018 року у Львові відбувся науковий семінар «Міграційні тенденції української молоді в контексті мобільностей сучасного світу».

У талліннському Центрі української культури (ЦУК) відзначили Масниці за українськими звичаями.

В УКУ минулого року відбулася лекція «Жіночі чернечі спільноти УГКЦ у Галичині (1946 – 1989 рр.)». Доповідачка с. Андрея Маслій із Згромадження сестер мироносиць, яка успішно захистила кандидатську дисертацію,  де проаналізувала здобутки та проблеми періоду підпілля УГКЦ, а особливо – часу легалізації релігійних громад в Україні вкінці ХХ століття. Окрема увага була зосереджена на внеску монахинь у процес легалізації УГКЦ на зламі 1980-90-х рр. та на особливості діяльності й формації монастирів протягом катакомбного періоду УГКЦ.

Аліна Процик достатньо відома особа як серед українців, які живуть у Данії, так і серед датчан, і не в останню чергу, – місцевих журналістів.

В Акції за звільнення українського кінорежисера, в'язня Кремля Олега Сєнцова взяли участь понад 30 представників різних країн.

Науковцями Західного наукового центру НАН України і МОН України (Львів) започаткований суспільно-просвітницький проект «ПРОСТІР ШАШКЕВИЧА. prostir shashkevycha. SHASHKEVICH SPACE», що має на меті сприяти ефективній реалізації спроможностей молодих людей в сучасних умовах шляхом здійснення в їх середовищі науково-освітньої та просвітницької діяльності. Примітно, що розпочато реалізацію проекту в середовищі студентства, молоді, старшокласників, інших зацікавлених Золочева (Львівська область) та краю — на рідній землі Маркіяна Шашкевича.

Культурна дипломатія в дії!... Демонструємо нашим німецьким друзям, що Україна - це не лише війна і спротив російській агресії, а насамперед велика культурна нація!

У Раді Європи у Страсбурзі представлена позиція УПЦ КП, УГКЦ та УПЦ (МП) у вирішенні конкретних проблем біженців та мігрантів

Міністерство закордонних справ України призначило Ярослава Думу почесним консулом України в австралійському Сіднеї.

Почну розповідати про Францію з... людей. Я не знаю, як їх звати... Але вони - справжні...

У Франції один незнайомий чоловік розв"язав за час дороги в потязі (2,5 години) усі мої проблеми, пов"язані з утратою доповіді-постера а аеропорту... Наша доповідь "Нове в медіаосвіті: вікідидактика" на недавню конференцію у Франції була виготовлена завчасно, і я не випускала постер з рук... Маленькі копії лежали в сумці. Але... Цей наш медіатекст під час пересадки залишився в Парижі, в аеропорту, на зупинці потяга. Вийти з вагона й забрати його я не змогла через величезні валізи китайців, котрі закрили прохід... Поїзд рушив... 

Сусід-француз побачив мій стан... Він налаштував наші телефони на українсько-французьке спілкування. Зрозумів мою проблему й став допомагати... Знайшов у Сен Мало, куди я їхала, місця, де можна було б роздрукувати постер з флешки, записав телефони цих установ, зробив позначки на карті у моєму телефоні... 

Не знаю його імені, він військовий, дуже сильний - побачила це, коли він подякував мені за цікаву поїздку, нанизав на себе ТРИ важких рюкзаки і комп"ютер і... відмовився від моєї допомоги :) винести з потягу хоча б комп... У місті, де він виходив, у мене пересадка була незапланована , тому що вранці на залізниці щось трапилось, і квитки згодом почали продавати на пізніші маршрути. Якби все було за розкладом, мій постер не загубився б і я приїхала б на конференцію зранку... Він знайшов, виписав телефони і адреси кількох установ, де мені могли б з флешки роздрукувати новий постер, позначив їх на карті в моєму телефоні, яку завантажив після того, як там розмістив українсько-французький перекладач... Додав: у разі виникнення проблем, я можу переслати на його телефон зображення через інтернет, він роздрукує і передасть мені постер потягом... Насамкінець з"ясував, з якої колії відправлятиметься мій потяг на Сен-Мало і вивів мене на цю колію...

Жінка за першою адресою допомогти не змогла - розмір постера був завеликий. Порадила звернутися за третьою адресою, яку виписав той чоловік, намалювала мені якнайкоротший шлях до друкарської установи. Я пішла шукати... З валізою. Чужим містом, без знання мови... В якійсь аптеці жінка середнього віку запропонувала мені піти разом з нею в магазин неподалік, де роблять кольоровий друк. Пішли.

Роблять, але не такого розміру. Тоді вона через інтернет розшукала адресу, шлях до якої мені було намальовано. Прийшли за тією адресою - робочий день закінчився... Жінка порадила прийти вранці, вибачилась, що не змогла допомогти й повернулась до своїх справ... Я пройшла вздовж тієї установи (кутовий двоповерховий будинок), торкнулась усіх дверей... Приємних несподіванок не чекала... Раптом останні двері від мого дотику відкрилися, і я опинилась навпроти двох чоловіків. Приголомшені, вони сказали, що заклад уже не працює і т.ін., приходьте завтра... Допоможіть - просила я. Згодом вони кудись зателефонували. Прийшла пані, дала свою візитівку. Моя історія пролунала для неї знову. Показала зображене на флешці. Пані переглянула і сказала, що мені треба прийти вранці, бо нема людини, яка працює з кольоровим друком, назвала вартість послуги... Я була згодна на все... Пані подивилась на мене і сказала, щоб уранці добре спала (показала, як - заплющила очі й підклала собі під щоку руки, згорнуті "човником"), постер виготовлять і привезуть на конференцію... Чоловік і пані ще про щось поговорили і... вирішили машиною відвезти мене до готелю... За кілька хвилин чоловік уже допомагав оформлятися в готель, при цьому попередив господаря готелю, що "афіша" буде вранці на місці, щоб я не хвилювалась (господар уранці мені все це повторив). 

От таким був мій цьогорічний перший день у Франції. Наступного дня постер був на місці. Від грошей "за послуги таксі" чоловік знову відмовився.

Дівчата-волонтери на конференції постер швидко причепили куди слід, навколо додали його маленькі копії... Їх кожен міг забрати із собою... 

На цих світлинах люди, котрі допомогли мені в скрутну хвилину... Я не знаю, як їх звати. Насправді їх було більше ... Тож мій перший звіт про конференцію у Франції починаю з них - простих людей, котрі випадково опинились на моєму шляху. Чи - не випадково?..

Автор: Ганна Онкович

Українська громада Лісабону передала ветеранам Батальону національного захисту "Кривбас": Данису Золотарьову та Андрію Єрьоменко спеціалізований мінібус, який свого часу Спілці Українців у Португалії подаровала Оксана Шевчишин та агенція "Servilusa".

Про це порталу української діаспори "Стожари" повідомили у Раді Спілки Українців у Португалії.

Ветерани "Кривбасу", яких супроводжувала відомий волонтер з Мадриду - Марія Вертецька, відвідали також УГКЦ у Лісабоні, де подякували українській громаді за допомогу та Посольство України в Португалії, де були прийняті послом України в Португалії - Інною Огнівець, яка передала ветеранам особисту допомогу зібрану українськими дипломатами.

Висловлюємо окрему подяку активістам, що вагомо долучилися до цієї доброї справи, а саме: Миколі Шимоняку, Юрію Кондрі, Оксані Шевчишин, Степану Бику, Олесі Заяць та Андрію Заячковькому.
Слава Україні!

З островів у Карибському морі від наслідків буревію Ірма врятували двох громадян України

Про це повідомляє прес-центр Департаменту консульської служби МЗС України у своєму аккаунті в Twitter.

У відомстві зазначили, що отримали цю інформацію про українців від кризового центру міністерства закордонних справ Франції. 

"Евакуйовано двох громадян України з острова Сен-Мартен та острова Мартиніка. Загрози їхньому життю немає", - наголосили у відомстві. 

 

 

Нагадаємо, 

Ураган Ірма практично знищив острови Барбуда і Сен-Мартен в Карибському морі.

На французькій частині острова Сен-Мартен потужна стихія знищила 95% інфраструктури.

На острові Барбуда зруйновано 95% інфраструктури та повністю знищено 30% об'єктів.

Ірму називають найпотужнішим ураганом у Атлантиці як мінімум за останнє десятиліття.

Кількість загиблих в результаті нищівного буревію Ірма зросла до 55 людей.

Людина вперше у світі переплила Балтійське море. Світовий рекорд  Польський плавець Себастіан Карась встановив світовий рекор

Про йдеться в матеріалах "Укрінофрму".

Так, Карась подолав майже 100 кілометрів з пляжу польського міста Колобжег до данського острова Борнхольм. На це рекордсменові знадобилося 28 годин і 30 хвилин.

Під час встановлення рекорду плавця супроводжувала рятувальна група на катері, проте Карась не міг контактувати з нею і входити до плавзасобу. Натомість щогодини спортсменові за допомогою палиці передавали з катера їжу.

А найважчим для Карася при встановленні цього рекорду стала низька температура води у морі.

Довідково: Себастіан Карась – професійний плавец, який у 2015 році він встановив рекорд Польщі, перепливши 41-кілометровий канал Ла-Манш за 8 годин і 48 хвилин.



08 липня 2017 року в прикордонному селі Криве над Сяном Підкарпатського воєводства відбувся патріотично-релігійний захід української громади з поставлення та освячення Хреста пам’яті, що упам`ятовує усіх мешканців села, які були примусово виселені у 1940-х роках.

Генеральний консул України в Любліні Василь Павлюк взяв участь у вшанувальних заходах української громади в с.Криве над Сяном Підкарпатського воєводства. Керівник установи звернувся до учасників з вітальним словом, підкресливши важливість збереження українських пам’ятних подій на польських теренах, активної участі в цьому процесі української діаспори.

Організаторами цього заходу виступило регіональне міжрайонне лемківське товариство «Бескидське земляцтво» та ГО «Кривицька громада» - об’єднання давніх мешканців с.Криве над Сяном та їхніх нащадків,які наразі проживають в різних куточках світу. Хрест упам`ятовує усіх мешканців села, які були примусово виселені у 1940-х роках.

Повідомляє офіційний сайт Міністерства закордонних справ України

Студенти, які переходять зараз на третій курс, можуть подати документи онлайн на сайті програми (www.mitacs.ca/globalink/globalink-research-internship). Термін подачі — з кінця липня по 18 вересня. Стажування відбуватиметься влітку наступного року. 

Під час літніх канікул українські студенти зможуть стажуватися в канадських університетах. Такий проект ініціювала наша діаспора в Канаді. 

Вже починається подача заяв на наступне літо. Що це за проект, що він дасть нашим студентам і чому цікавий канадським професорам? Про це та інше ми говорили з ініціатором проекту Олександром Романком.

Олександр — випускник Сумського державного університету. Там він закінчив бакалаврат за спеціальністю "Комп'ютеризовані системи управління". Потім була магістратура в Карловому університеті (Чехія), далі — докторантура з комп'ютерних наук у McMaster University (Канада). Загалом, Олександр уже понад 10 років живе в Канаді. Кар'єра його склалася успішно — він провідний науковий співробітник в IBM Canada, професор за сумісництвом в Університеті Торонто, читає лекції з аналізу даних та фінансової аналітики, викладає в університетах Канади та України, зокрема в Українському католицькому університеті. Водночас активно ініціює благодійні, освітянські та стратегічні проекти для України: комп'ютери дітям, допомогу для АТО і сімей загиблих, безкоштовні лекції з бізнес-аналітики, big data та штучного інтелекту. Буквально цими днями стартує стратегічний проект з участю Олександра — програма науково-дослідницьких стажувань українських студентів у Канаді, яка називається Mitacs Globalink Research Internship Program. Щороку ця програма дозволить трьом десяткам українських третьокурсників взяти участь у наукових проектах канадських професорів.

— Пане Олександре, розкажіть про проект. Що це за ідея, чому вона виникла?

—Ідея виникла давно, бо ця програма в Канаді існує вже 7 років. Щоліта до Канади на три місяці приїздять приблизно 700 студентів із дев'яти країн-партнерів. Це Індія, Китай, Мексика, Бразилія, Німеччина, Франція, Туніс, Австралія та Саудівська Аравія. Україна щойно приєдналася до цієї програми. 

— Програма Mitacs Globalink Research Internship передбачає участь наших студентів у науково-дослідницьких стажуваннях. У чому особливість цих стажувань?

— Особливість у тому, що проекти подають професори канадських університетів. Елементом цих проектів є прикладні дослідження в різних галузях. Подаючи документи на програму, студенти обирають від трьох до семи прикладних дослідницьких проектів, над якими хотіли б працювати. Отож вони приїдуть у Канаду й займатимуться тим, що цікаво саме їм, а не комусь іншому. І це одна з відмінностей канадської програми від Fulbright в США або Erasmus+ в ЄС.

— Чому це цікаво канадським професорам?

— Професорам цікаво, бо вони, не витрачаючи коштів своїх грантів, можуть знайти студента, який не тільки працюватиме над проектом три місяці під час стажування, а продовжить співпрацю й після того. 

— Чи безкоштовне стажування для студентів?

— Звісно, програма для студентів безкоштовна. Стажування студента оплачують уряд Канади та урядові організації країн — партнерів, звідки приїздять студенти. Зазвичай це 
50 на 50.

— На що йдуть ці кошти "50 на 50"? На проживання, стипендію для студента?

— Зазвичай на переліт, проживання і стипендію студентів. Уряд Канади зробив нам знижку: не 50 на 50, а 
60 на 40 (60% — фінансування від уряду Канади і 40% — від нас). Взагалі, стажування кожного студента коштує приблизно 12 тис. американських доларів. Отже, нам треба знайти приблизно 4800 доларів для кожного учасника з України. 

— Чому — вам? Ви сказали, що участь у стажуванні оплачують урядові організації країн, з яких приїхали студенти?

— Програму адмініструє в Канаді урядова організація Mitacs . Як я вже казав, урядові організації інших країн — учасників програми надають співфінансування. Україна ж не тільки не надала його, а й в останній момент відмовилася підписувати Меморандум про співпрацю. Зрештою, підписантами Меморандуму стали канадська організація Mitacs і ми, Українська канадська фундація імені Тараса Шевченка (фонд, створений українською діаспорою). На даний момент уряд України не має жодного стосунку до цих стажувань. 

Обіцяли підтримку всі — і міністр Квіт, і міністр Гриневич. Про листи підтримки програми від українського уряду йшлося й на зустрічі нинішнього міністра освіти та науки України з діаспорою під час її візиту до Канади. Але нічого не було зроблено. Останнім часом канадських партнерів взагалі почали демонстративно ігнорувати, не приєднуватися до обговорення програми Меморандуму. Протягом останніх двох місяців перед підписанням угоди представники МОН не відповіли на жодний з двадцяти е-мейлів та не приєднувалися до конферанс-дзвінків з приводу узгодження деталей Меморандуму. Мені завжди було цікаво — чому? Це не вперше я бачу, як Україна втрачає можливості для розвитку, співпраці та інновацій.

321
Підписання Меморандуму про співпрацю

—Участь України в цьому проекті пролобіювала українська діаспора?

—Так, на це пішло три роки. То були зустрічі і розмови з канадськими політиками, міністрами. А вони весь час запитували: чому це кажете нам ви, а не уряд України? До проекту хочуть приєднатися багато країн, які демонструють свою зацікавленість на практиці, але стати партнерами випадає не багатьом. Тепер Україна — теж серед партнерів.

— Що ця програма дасть нашим студентам? 

—Досвід роботи над дослідницьким проектом, який потім, із великою ймовірністю, буде комерціалізуватися. Студент отримає не лише практичний досвід, а й можливість у майбутньому знайти цікаву роботу, створити свій стартап, продовжити співпрацю з професором та отримати стипендію для навчання в канадській магістратурі. У проекті беруть участь студенти третього курсу бакалаврату. Потім вони повертаються у свої країни завершувати навчання.

Ці науково-дослідницькі проекти важливі як для Канади, так і для країн-партнерів, адже допомагають обом країнам розвиватися. Наприклад, торік дівчина з Мексики працювала в Університеті Саскачевана над проектом з аналізу правопорушень, створила аналітичну систему прогнозування правопорушень із допомогою big data (в яких районах міста, найімовірніше, вони відбуватимуться). Повернувшись додому, вона поширила цей проект і на своє місто в Мексиці.

Ми хочемо, щоб українські студенти приїздили на стажування не лише в канадські університети, а й у канадські компанії. Місяць тому ми підписали Меморандум про стажування в університетах на три місяці. Є можливість розширити цей Меморандум на стажування в канадських компаніях на чотири місяці. Але тут треба шукати фінансування й домовлятися. Зараз канадська сторона готова прийняти 35 студентів з України, проте співфінансування поки що є на 20 студентів. Ми дуже вдячні George Myhal і Western Enterprise NIS Fund, які через Шевченківську Фундацію профінансували стажування 10 студентів з України кожен. Нам треба ще знайти співфінансування на 15 студентів, і ми активно запрошуємо меценатів з України долучитися до цієї ініціативи. 

Для українських студентів, які хочуть податися на зазначену програму, ми розпочали кампанію промоції програми стажувань в Україні, розробляємо сайт (www.MitacsUA.org), буклети, шукаємо контакти в українських університетах, щоб вони поширили цю інформацію, плануємо презентації у деяких українських університетах. 

321

—Як можна взяти участь у вашій програмі?

—Студенти, які переходять зараз на третій курс, можуть подати документи онлайн на сайті програми (www.mitacs.ca/globalink/globalink-research-internship). Термін подачі — з кінця липня по 18 вересня. Стажування відбуватиметься влітку наступного року. 

—Чому ви берете у програму лише тих, хто через рік закінчує бакалаврат?

—За 7 років існування проекту канадці дійшли висновку, що це найкращий варіант, бо тоді не стоїть проблема неповернення. Крім того, третій курс — це студенти, які вже чогось досягли і щось знають. До речі, зазвичай на програму подається вдесятеро більше студентів, ніж канадські університети можуть узяти.

— Як відбирають учасників проекту? 

— Критерії дуже прості: треба подати переклад виписки з оцінками англійською або французькою мовою (середній бал має бути вищим за 80%), рекомендаційний лист професора свого університету, резюме, опис своїх наукових та дослідницьких інтересів. І, звісно, обрати проекти, над якими є бажання працювати. Заявки спрямовуються до професорів-керівників проектів, вони спілкуються зі студентами по Skype, а потім приймають рішення, кого взяти. І ніхто інший на це рішення вплинути не може. 

Важливий момент: складати іспит із англійської для того, щоб взяти участь у проекті, не треба. Ми знаємо, що така вимога могла б спинити багатьох. Хоча для деяких інших країн така вимога є. Але, звісно, знати англійську чи французьку мову треба.

—Що цінується в резюме студента?

— Чи може студент щось зробити у проекті, на який подається, який у нього досвід, портфоліо, сертифікати, онлайн-курси, досвід участі в інших проектах або роботи.

— Наших студентів ви в Канаду запрошуєте, а ось канадців, наскільки мені відомо, запросити до нас неможливо, бо припинено програму молодіжної мобільності з цією країною.

— Так, це інша програма. Програму молодіжної мобільності було підписано ще у 2010 р. Де в чому вона схожа на американську програму Work and Travel. З боку Канади програма пропрацювала до 2013 р. За три роки канадська сторона видала українським учасникам близько 220 річних віз, але потім Канада призупинила цю програму. Головна причина — те, що Україна, зі свого боку, не внесла змін у законодавче поле (зокрема, в постанови Кабміну), щоб канадська молодь теж могла приїздити в Україну в рамках цієї програми. В'їхати вони могли без віз, але перебувати тут легально й працювати — ні. Наскільки я пам'ятаю, був скандал, коли в Україну приїхало десятеро молодих людей з Канади, їх тут не оформили, і в результаті вони мусили повернутися додому не стажувавшись. На жаль, за цих 7 років уряд України не зробив нічого в тому плані, щоб канадці могли приїздити. Цю програму молодіжної мобільності Канада реалізує з понад 30-ма країнами, і Україна — єдина країна, з якою її призупинено.

— Програма стажувань — не єдиний ваш проект. Є ще кілька ініціатив. Наприклад, "Комп'ютери дітям".

— Спільно з кількома волонтерами ми це робимо в Канаді уже впродовж трьох років. Збираємо вживані комп'ютери, ноутбуки, монітори й відправляємо їх в Україну. Це те, що безкоштовно віддають люди чи компанії (багато організацій замінюють комп'ютери кожних три-чотири роки). Волонтери в Сумах цю техніку перевіряють, інсталюють і встановлюють у дитячих будинках, інтернатах, школах, бібліотеках, щоб діти могли навчатися основ комп'ютерної грамотності.

— Чому саме в Суми?

— Там у нас є команда українських волонтерів, яка все перевірить, переінсталює й передасть на баланс у школи чи інтернату в Сумській області. Ми, звісно, відправляємо техніку і в інші міста й села України, але там мають бути люди, котрі приймуть, перевірять та встановлять програми. На жаль, таких волонтерів з українського боку знайти досить важко. Поштова компанія Meest у Канаді надає нам знижку. Під час АТО ми неодноразово відправляли з її допомогою посилки та контейнери. 

— Яку гуманітарну допомогу ви передаєте?

— Перші два роки АТО ми передавали з Канади все, що тільки можна. Тепер перейшли на стратегічні проекти — наприклад, проект підтримки протезування в Україні, який реалізує Канадсько-український фонд міжнародної підтримки. До України приїздять американські й канадські протезисти і навчають українських фахівців, а також роблять складне протезування. Є проект допомоги сім'ям загиблих в АТО, в якому канадські родини безпосередньо допомагають українським.. 

Діаспора дуже підтримує Україну, хоча нині ця підтримка істотно ослабла. Канадські українці дивляться українські новини про "зраду", про корупцію в Україні, і донести до них, що щось в Україні змінюється, дуже важко. Україна мало робить на міжнародній арені, щоб демонструвати свої успіхи, щоб налагоджувати зворотний зв'язок — як та допомога, яку діаспора надає Україні, використовується. 

— Чому ви займаєтеся проектами для України? 

— Бо ми вважаємо, що перспективи в України є. Особливо у молоді, їй треба допомагати бути вмотивованою й досягати успіху. 

Колись так допомогли мені, під час навчання в мене були стипендії канадських меценатів. І я бачу, що в Україні є талановиті молоді люди, просто багато їх не вірять у себе, в те, що вони можуть займатися цікавими речами і чогось досягти. Коли я жив у Сумах, я теж не думав, що колись переїду в Торонто, буду тут працювати, займатися тим, що мені цікаво. Пожити в іншій країні хоча б місяць-два — це зміна світогляду і велика мотивація, щоб змінювати Україну. 

Замість післямови.

З приводу урядової підтримки програми Mitacs Globalink Research Internship DT.UA звернулося по коментар до Анни Новосад, начальника Управління міжнародного співробітництва та європейської інтеграціїМіносвіти. (Вона обіймає цю посаду з 2014 р.). 

"Сказати, що жодних кроків із боку МОН на підтримку програми не було зроблено, буде несправедливо, — вважає Анна Новосад. — Міністерство в особі міністра Сергія Квіта і першої заступниці Інни Совсун зверталось і до попереднього посла Канади в Україні пана Троя Лулашника, і до нинішнього посла, пана Романа Ващука, з проханням підтримати участь України у програмі. Ми підтримували ініціативу пана Романка і транслювали її дипломатам. Прохання Олександра ніхто не ігнорував. Наприкінці 2016-го — на початку 2017р. пан Романко повідомив, що Mitacs погодилися знизити вартість участі українських студентів у програмі. Також, завдяки зусиллям Олександра, Українська канадська фундація ім. Тараса Шевченка погодилася фінансувати українських учасників. МОН було запропоновано підписати тристоронній Меморандум про взаєморозуміння, на що ми одразу погодилися й почали працювати. Щиро кажучи, з невідомих мені причин, у нас виникли певні проблеми в комунікації. На окремі мої запитання щодо положень Меморандуму відповіді не надійшло. Проте у травні було повідомлено, що Меморандум вирішили підписати без МОН. Якщо буде на те запит, ми допомагатимемо інформаційно й організаційно в реалізації програми і без символічного меморандуму. Проте звинувачення у бездіяльності, як на мене, необгрунтовані. Звісно, прикро, що зараз МОН не може підтримувати такі проекти фінансово. В нас немає правових механізмів, чинних бюджетних програм із виділеним фінансуванням, аби допомогти таким справді класним проектам. Проте цього року ми вийшли з бюджетною пропозицією до Мінфіну започаткувати програму підтримки міжнародного співробітництва у сфері освіти (за аналогом бюджетної програми з міжнародного науково-технічного співробітництва). Керівництво налаштоване лобіювати це питання, адже нам потрібні ресурси, щоб розвивати співпрацю, а не працювати на ентузіазмі. Якщо вдасться започаткувати нову бюджетну програму, з'явиться можливість у майбутньому перейняти естафету в Української канадської фундації ім. Тараса Шевченка та фінансувати участь українців у програмі Mitacs Globalink".

Джерело: ZN.UA

Автор: Оксана Онищенко

Є у Литві одна святиня - Гора Хрестів, яка здалеку здається густо порослою небаченим лісом – лісом хрестів. І на перший погляд це місце скидається на моторошне кладовище. Однак, насправді, ці сотні тисяч хрестів мають своє особливе значення – вони є символами сповіданних на цій горі сотень тисяч скорбот та надій. А кожен хрест символізує чиюсь мученицьку долю.

Нещодавно український майстер Олександр Господ, який зі звичайного фронтового залізяччя робить витвори мистецтва (в т.ч. "антураж" для реконструкторів Другої світової), отримав пропозицію виготовити величезного хреста з уламків, у пам'ять героїв російсько-української війни. Його буде встановлено у Литві, на Горі Хрестів.

Про це повідомляє спільнота "Я люблю свою країну - Україну"на своїй сторінці у facebook, з посиланням на Юрія Ясельського: 

Hill of Crosses

Гора Хрестів – незвичайне місце, розташоване приблизно в 12 км від Шяуляя. Гора Хрестів користується в Литві неймовірною популярністю. Вона стала символом страждань литовського народу, непохитної віри в краще, надії і свободи. Сьогодні відвідування Гори Хрестів входить в програму всіх екскурсій по регіону.

Історія

Місцеві жителі називають її молебні Горою. У минулому її називали Юргайчяй або курган Домантай. Вперше вона згадується як археологічний пам’ятник в Регістрі литовського культурної спадщини в кінці XIX в. Вважається, що люди оселилися на цій горі ще в першому тисячолітті нашої ери. З XI по XIV ст. тут стояв дерев’яний замок. Під натиском Лівонського ордену замок не встояв. У 1348 році він згорів і вже не був відновлений.

Легенди

Безліч легенд пояснює, чому на горі з’явився перший хрест. В одній легенді говориться, що його встановив невтішний батько, у якого вмирала улюблена дочка. Уві сні йому явилася жінка, яка повеліла зробити хрест і принести його на гору біля села Мешкуйчяй. Батько зробив, що йому було наказано, і приніс на гору хрест, зроблений власними руками. На те, щоб дістатися до гори, у нього пішло 13 годин. Коли ж він повернувся додому, його зустріла чудесним чином зцілив доньку. Як тільки слух про диво поширився, інші теж стали приносити хрести на гору. Інша легенда свідчить, що хвора людина прийняв обітницю встановити хрест на горі, якщо Господь поверне йому здоров’я. Ще в одній легенді говориться про те, що встановлювати хрести на горі людям звеліла сама Діва Марія.Що б не стало джерелом всіх цих легенд, але перша письмова згадка про Горе Хрестів відноситься до 1850 року, тобто незабаром після повстання 1831 року, коли загинуло багато литовців. Місця їх поховання були невідомі. Невтішні родичі могли встановлювати хрести в їх пам’ять на цій горі. Після повстання 1863 р кількість хрестів ще більше збільшилася.

Радянський період

Гора Хрестів набула особливого значення в роки радянського правління. Вона стала символом опору режиму. Після смерті Сталіна, в середині 50-х років в країну стали повертатися депортовані. І тоді на горі з’явилися нові хрести з написами, що розповідають про великі страждання і втрати.Хрести – це невід’ємна частина литовської історії. На 1961 року на горі було вже більше п’яти тисяч хрестів. Радянський уряд вирішив, що справа зайшла занадто далеко. Намагаючись змусити людей назавжди забути про Горе Хрестів, вони спалили дерев’яні хрести, знищили залізні, розбили зроблені з каменю та скинули все в річку. Після цього пагорб зрівняли бульдозерами. Були розпущені чутки про епідемію, щоб люди не приходили до цього місця. Колишню гору строго охороняли, але хрести продовжували приносити сюди ночами. Така ситуація зберігалася понад двадцять років. І хоча гора більш не існувало, віруючі продовжували приходити на це місце і навіть організовували релігійні процесії, незважаючи на сувору заборону влади.

Тріумф

Після початку відродження Литви в 1988 р майбутнє гори було вирішено. Гора Хрестів стала важливою віхою християнського світу. У вересні 1993 р папа Іоанн Павло II відслужив на Горі Хрестів урочисту месу. Слава гори ще більше зросла, коли тут було встановлено чудове розп’яття – подарунок від Папи Івана Павла II. На горі стали проводити церковні свята. Щороку в останні вихідні липня тут проводиться церковний фестиваль Святого Хреста. У 2000 р біля підніжжя гори з’явився францисканський монастир.З моменту здобуття Литвою незалежності в 1991 р гора стала пам’ятником національного значення. Він зберігає пам’ять про страждання литовського народу в роки окупації.Відвідування Гори Хрестів стане незабутньою подією вашого життя. Це чарівне місце, абсолютно незвичайне і пам’ятне. Не думайте, що перед вами постане величезна гора, усіяна хрестами. Гора являє собою скоріше невеликий пагорб, не надто високий і вже ніяк не величезний. Глибоко зворушує щільність принесених сюди хрестів всіляких форм і розмірів. Між хрестами прокладена вузенька доріжка. По ній можна піднятися до вершини. Тут є кілька поодиноких хрестів, але здебільшого все хрести притулені одне до одного. Ви побачите хрести різних форм і розмірів, виготовлені з різних матеріалів. На деяких хрестах висять маленькі хрестики. Подекуди ви побачите чіткі, фотографії, записки. Гора Хрестів виробляє дуже зворушливе враження. Біля підйому на першу гору встановлена ​​дерев’яна скульптура Христа. Здається, що він ось-ось завалиться під тягарем на його плечах. Кожен хрест має свою історію – іноді радісну, але частіше за все сумну.

Футбол об’єднав українців з 11-ти країн світу. З 8-ми діаспорних команд заявлених на гру, у фіналі зійшлися найсильніші: збірна українців з Іспанії та збірна українців з Румунії.

Перший тайм закінчився нічиєю. А вже в другому таймі іспанська команда активізувалась і забила три м’ячі у ворота суперників, інформує TV Karpaty.

Російський вчений-фізик Валентин Гаденов, який живе у Швеції, побував у Києві на лекціях та поділився на сторінці у Facebook враженнями від України.

Валентин Гаденов побачив в Україні величезний потенціал.

Гаденов розповів співвітчизникам, що Київ чисте місто з вихованими та освіченими людьми, де й не пахне "фашизмом", про який говорять у Росії. Вчений спілкувався виключно російською та не відчув жодного косого погляду.

"Росіяни, відкрийте очі на реальність і задумайтеся, Україна йде у майбутнє! Мені здається, Європа це зрозуміла. Таких титанічних розмірів людський потенціал упускати не можна", - написав росіянин.

Гаденов висловив впевненість, що в України все вийде та побажав успіхів.

У США готують імпічмент Трампу

Середа, 07 червня 2017 07:50

Демократ палати представників США Ел Грін незабаром запустить офіційну спробу імпічменту президента США Дональда Трампа.

Про це повідомляє Європейська правда з посиланням на The Hill.

Демократ Ел Грін, штат Техас, готує письмову заявку з пропозицією імпічменту, що має стати першим офіційним кроком до імпічменту.

Видання відзначає, що заявка Гріна має мало шансів на підтримку у палаті представників, яка контролюється республіканцями. Проте такий перший крок Гріна лише підкреслює тривогу, що зростає у багатьох демократів стосовно президента.

Повідомляється, що критика Гріна в основному зосереджена на звільненні Трампом Джеймса Комі, колишнього директора ФБР, який вів розслідування щодо втручання Росії у вибори 2016 року.

Раніше повідомлялось, що Дональд Трамп міг звільнити Комі через активізацію розслідування щодо втручання Росії у вибори президента США.

Як відомо, обидва Комітети з розвідки (Сенату США та Палати представників США) розслідують зв'язки членів кампанії Трампа з Росією у справі про втручання у вибори.

ФБР також проводить своє розслідування щодо втручання Росії та представників кампанії Трампа. 

З початком функціонування безвізового режиму між Україною та ЄС на польсько-українському кордоні зросте кількість відмов у в'їзді, тому що безвізовим режимом намагатимуться скористатися особи, яким раніше могло б бути відмовлено у в'їзді ще на етапі отримання візи, - повідомляє Укрінформ.

Про це інформує Прикордонна служба Польщі у відповідь на інформаційний запит Укрінформу.

“У результаті запровадження безвізового режиму тягар перевірки мети в'їзду лягатиме на плечі виключно прикордонників, які виконуватимуть завдання у процесі прикордонної перевірки. А перевірка мети в'їзду на територію Польщі є одним з найважливіших елементів прикордонного контролю з точки зору безпеки країни. Ми передбачаємо, що в результаті скасування візового режиму на кордоні з'явиться більше подорожуючих, які за нинішніх умов не отримали б візи, відтак збільшиться кількість відмов в'їзду на територію Польщі”, - інформують польські прикордонники.

Маємо приємність пoвiдoмити вас, щo 21-26 серпня 2017 р. у місті Дніпро Свiтoвий Конґрес Украïнських Молoдiжних Органiзацiй організовує Форум української молоді діаспори «Дніпро 2017» (ФУМД), в якому візьмуть участь представники української молоді діаспори та гості з діаспори з різних країн світу.

21-23 серпня: пройде офіційна частина ФУМД, що включає в себе Річні збори Світового Конґресу Українських Молодіжних Організацій.22 серпня: відбудеться офіційне відкриття Форуму, участь в якому візьмуть мoлoдіжні лідери та активна мoлoдь дiаспoри й Украïни, представники Світового та Европейського Конґресу Українців, керівники діаспорних організацій та об`єднань, керівництво держави, дипломатичний корпус, духовенство, євродепутати, представники державних інституцій, пoлiтичні, громадські та культурні дiячi з Украïни.23 серпня: попередньо запланована робота за тематичними секціями, панельні дискусії.

24-26 серпня: триватиме неофіційна пізнавально-навчальна частина програми, яка складатиметься з відповідних тренінгів, семінарів, зустрічей та майстер класів. Участь у навчально-пізнавальних заходах передбачена для представників української молоді діаспори віком 18-30 років.

Протягом всього часу проведення форуму діятиме культурна програма «Діаспора Фест 2017», яка складатиметься з концертів, модних показів, етно-вечірок, флеш-мобів, виставок за участі митців та гуртів з України та закордону.

Зареєструватись на ФУМД можна за посиланням: http://fumd.skumo.org.Пропозиції щодо програми Форуму просимо надсилати на електронну адресу: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..

З повагою,Мирослав Гочак, президент СКУМО

Мережу підкорило відео чарівної тендітної жіночки, вбраної в ошатну вишиту сукню, яка вправно "ремонтує" тролейбус. Фейсбук користувачка Marianna Lindgren Migovitch, яка виклала відео, повідомила, що прекрасна пані-  водійка київського тролейбусу №14. З огляду на кількість захоплених коментарів, київським дорожникам вочевидь варто поміркувати над новою формою.   

З 28 квітня по 1 травня 2017 року  у Бельгії в оселі “Франкополе” відбувається пластове “Свято весни”, на яке прибули пластуни з Англії, Бельгії, Австрії, Словаччини, а в суботу ввечері та в неділю зранку пластунів відвідав владика Борис Ґудзяк, що й сам є пластуном. На закритті дня, в суботу ввечір, владика звернувся до молоді з різних куточків закликаючи щоб, вона не боялася мріяти, та поділився досвідом свого пластування. Завершення суботнього вечора увінчалося ватрою зі співами та забавами, - повідомила Єпархія святого Володимира Великого у Парижі для українців греко–католиків у Франції, Бельгії, Нідерландах, Люксембурзі та Швейцарії

В неділю зранку, владика очолив молебень до Пресвятої Богородиці, та поблагословив пластову хоругву Лондонського пластового куреня, на завршення благословив кожного учасника єлеєм зі Святої Землі та молодшим учасникам подарував іконки, а старшим чотки. Звертаючись до пластунів та гостей табору владика закликав кожного пам’ятати, що “кожен покликаний до життя вічного, у цьому є сенс свята Воскресіння”.

У селі Яришів Могилів-Подільського району Вінницької області існує підземна церква. Побудували її у 1920-х роках минулого століття. Про це повідомляє Vlasno.info. Виданню про унікальну церкву розповів священик Назарій Давидовський.

– Історія створення цієї церкви дуже цікава. Заснував її чернець Агафодор (Шумлянський) після того, як повернувся з Афону, - розповідає він. - Є інформація, що Агафодора звали Андрієм, він з юності хотів жити на Афоні, і згодом це йому вдалось. Там прийняв постриг і став Арсенієм. Але тамтешній клімат був дуже вологий для нього, тому загострилась хвороба ноги. Духівник Агафодора порадив йому повертатись додому. Мовляв, тоді й нога не буде турбувати. Так Агафодор опинився у Харкові, де й прийняв чернецтво і його нарекли саме Агафодором.

Опісля повернувся в село Яришів, жив з батьками. Втім, батько не схвалював його вибору, вважав ченців трутнями і неробами.

– Якось Агафодор попросив свого брата допомогти побудувати церкву. З історичних джерел відомо, які тоді влаштовували гоніння на церкви. Багато храмів знищили. Тому брати вирішили церкву заснувати таємно. Спочатку вони вирили звичайний погріб, а звідти, через тунель можна було попасти й у церкву, яку видовбали просто у скелі, - зазначає Назарій Давидовський. - Вона невелика, загалом близько 15 квадратних метрів. Є зроблений з дубових дощок вівтар, царські врата, жертовник. Все збереглось з тих часів. Центральна частина невеличка, округлої форми, зі склепінням.

До початку Другої Світової війни Агафодор правив у цій підпільній церкві, про яку знала обмежена кількість людей.

– Можливо, тому й зберігся цей храм, що радянська влада про нього не знала. Відвідував церкву Агафодор по ночах. Для необізнаних людей це був просто погріб, в якому зберігався усілякий мотлох, - припускає священик. - А сам Агафодор у 1940-х роках перейшов служити духівником до черниць у село Галайківці Мурованокуриловецького району.

Храм досі діючий. В ньому щомісяця проводять богослужіння. Над ним звели невеликий будинок. Доглядає за храмом місцева жінка Ольга. Слідкує, щоб там було чисто, побілено, щоб доріжки були застелені тощо.

– Ця церква є унікальною. Я поки що не чув, щоб подібні десь існували в Україні, - запевняє Назарій Давидовський. - У Києво-Печерській лаврі є підземний храм, але він не є підпільним, бо збудований набагато раніше.

А так виглядала в ті роки дерев'яна церква в Яришеві, яка теж була знищена ще до Другої світової війни:

Коли церкву було побудовано, точно невідомо. Перші згадки про неї датуються 1768 роком. Втім, є припущення, що цю п'ятикупольну церкву звели набагато раніше. Церква була побудована у вигляді зрубу з дубових брусів та обшальована тонкими дошками. Стояла на кам'яному фундаменті.

Вінничани мають можливість відвідати підземну церкву в Яришеві вже незабаром. Історично-паломницька поїздка охопить й Галайківці, Бар та Кривохижинці. Вона мала відбутись 22 квітня, але через негоду її перенесли на 29 квітня.

Нагадаємо, цілющі джерела біля занедбаного монастиря на Вінниччині повертають зір.

Фото надані Назарієм Давидовським 

Джерело: vlasno.info

У конкурсі можуть брати участь українські науковці різних галузей, а його мета – допомогти талановитим вченим із України сформувати міжнародні професійні контакти та здобути визнання у світі

Тревел-грант ім. Богдана Сольчаника організований з метою вшанування пам’яті Героя України, Героя Небесної Сотні Богдана Сольчаника – історика, випускника Львівського Національного Університету, викладача Українського Католицького Університету, представника української наукової еліти, який під час Революції Гідності готував до захисту дисертацію, присвячену виборчим процесам, і який вважав за обов’язк викладача підтримати студентську молодь у прагненні захистити в Україні право людей на вільні зібрання, демократію та європейські цінності.

13.04.2017 в британському консульстві відбулася зустріч із науковцями, що зацікавлені в подачі заявки на тревел-грант імені герої “Небесної сотні” Богдана Сольчаника.

Ініціаторами брифінгу та самого тревел-гранту стали Аліна Свідерська, президент Кембрижської спільноти України та науковий співробітник Оксфордського університету, культурний дипломат, секретар Клубу випускників Оксфордського університету Мирослава Хартмонд.

DSC_5755

Сам тревел-грант став можливим у рамках проекту “Відзнаки героїв”. Організаторами проекту виступили громадська організація “Родина Героїв Небесної Сотні”, Громадська організація “Кембриджська спільнота України” (Cambridge Society of Ukraine) а також Коледж Сент Едмунд Хол Оксфордського університету (St Edmund Hall), Велика Британія. Коледж, до слова, XVIII століття, і є найстарішим в Оксфорді.

Під час зустрічі охочі дізналися, хто може подаватися на грант, як знайти і обрати потрібну конференцію, які витрати покриває грант. А також – на що слід звернути увагу при подачі теми своєї доповіді, яке “підводне каміння” слід оминати при написанні біографії.

DSC_5746

Аліна Свідерська наголосила, що до нашої країни зараз прикута увага світової спільноти, і важливо показати, що Україна – це не лише війна і конфлікти. Важливо, аби нас було чутно у всіх галузях, зокрема в науковій.

Тревел-грант стартував ще в лютому, проте, попри значний інтерес та чималу кількість питань до організаторів, жодної заявки поки не надійшло.

Мирослава Хартмонд зауважила – головною проблемою українців є психологічний бар’єр. Здебільшого вони не впевнені у своїх мовних здібностях, адже для конференції необхідно вільно спілкуватися англійською. Для цього відвідувачам порадили різні “speaking club”, де можна підтягнути навички розмовної англійської. “Треба проводити пропаганду міжнародного наукового життя!” – заявила пані Хартмонд.

Серед учасників зустрічі – науковці з різних галузей. Юристи, хіміки, біофізики, історики тощо. Дехто ділився успішним досвідом участі в міжнародних конференціях. Для інших тревел-грант – шанс долучитися до міжнародної наукової спільноти вперше.

Сам Богдан Сольчаник був одним із наймолодших героїв “Небесної сотні”. Історик, випускник Львівського Національного Університету, викладач Українського Католицького Університету. У свої 27 він не встиг захистити дисертацію на тему виборчих процесів в маленьких містах Західної України, проте на його роботи посилаються науковці, професори у вищих навчальних закладах Канади, США, Великої Британії.

Нагадаємо, що заявки на тревел-грант приймаються до 1 липня, самі ж конференції відбуватимуться восени 2017 – взимку 2018. Правила подачі заявки та анкета тут.

За повідомленням Державної прикордонної служби України, для шести громадян Узбекистану заборонили в’їзд в Україну через порушення умов проїзду до анексованого Росією Криму.

Як повідомляє прес-служба відомства, ця заборона діятиме на три роки.

Так, 17 квітня до контрольного пункту «Чонгар» із анексованого Криму прибули 6 громадян Узбекистану, у ході перевірки з’ясувалося, що іноземці в Крим потрапили через пункт пропуску, функціонування якого тимчасово призупинено, і у них немає спеціальних дозволів для перебування на півострові.

У Держприкордонслужбі нагадують, що в’їзд та виїзд з анексованого Криму здійснюються тільки через контрольні пункти «Каланчак», «Чаплинка» та «Чонгар».

Нагадаємо, Росія анексувала український Крим навесні 2014 року. Україна офіційно визнала Крим тимчасово окупованою територією. Для проїзду на півострів іноземні громадяни мають отримати спеціальний дозвіл від української влади.

Два американських телевізіні канали - Showtime і НВО - будуть транслювати поєдинок Кличко-Джошуа 29 квітня.

Команди Кличка і Джошуа досягли домовленості з двома телевізійними каналами США про показ самого значимого поєдинку в суперважкій вазі за більш ніж десять останніх років. Showtime і НВО після тривалих переговорів прийшли до єдиного знаменника щодо трансляції поєдинку в Америці. Showtime покаже бій в прямому ефірі, Showtime і НВО - в запису, в прайм-тайм на кілька годин пізніше. Обидва телеканали готують окремі передачі про головну подію року в світовому боксі, - повідомив керуючий директор Klitschko Management Group Бернд Бенте.

Разом з тим, суперники вже зустрілись віч-на-віч.

Зустріч відбулася не на рингу, а на телевізійному шоу The Gloves Are Off, яке виходить на каналі Sky Sports. Українець зазначив, що між ним і британцем дуже багато схожого, і назвав чемпіона IBF своєю копією:

«Ми з Джошуа дуже схожі. Довжина рук у нас приблизно однакова. Багато схожих речей: підготовка, тренувальний табір, тренування на висоті, харчування. Називати можна багато чого. Чим більше я дивлюся на це, тим більше він нагадує мені мою копію. Трохи іншу, але в якійсь мірі копію.

Я одержимий метою підняти руки після бою з Джошуа і залишити ринг переможцем. Я набув досвіду в останньому своєму бою (з Тайсоном Ф'юрі). Я не дуже радий результату. Але ця одержимість – немов передвісник, яке проникло в моє серце, в мій розум, і мені це подобається».

В цьому шоу Ентоні Джошуа заявив, що збирається нокаутувати Володимира Кличка.

 

Сповідь жінки-заробітчанки

Середа, 12 квітня 2017 13:38

Я не знаю,кому потрібна сповідь жінки-заробітчанки...наші будні, тут, у чужині...і хто буде читати ту мою книгу...пишу...не можу не писати...

Ранок 8 квітня 2007 року. 

День Пасхи, Великдень. Зі всіх куточків округи Брешії, як могли добиралися заробітчани на Службу Божу ( в цей день автобуси не ходили, бо і для Італії сьогодні день Пасхи).

Великодень 2007 році співпав з Великоднем в Римокатолицькій Церкві, так було в 2001р. – 15 квітня, потім в 2004р. – 11 квітня, в цьому році, і ще будуть в 2010р. – 4 квітня, в 2011р. – 24 квітня, і ....

Нащих жіночок було видно здалеку. Святково вбрані, із сіяючими очима, всі поспішали до храму. І як було приємно, коли зустрічні, зовсім не українці говорили нашою мовою « Христос Воскрес!», а їм у відповідь з повагою відповідали «Buona Pasqua». Як завжди на великі храмові свята , нам виділили церкву s.Carmine.
Народу зібралась сила-силенна, і всі з великодніми кошиками, і кошики вкриті вишитими рушничками, а в них : і сир, і ковбаска, і хрін, і крашанки і паска-красна, як дома, як на рідній землі.

Божественна літургія розпочалася о 11 годині величними словами трьох священиків « Христос Воскрес!». Службу правили три наші греко-католицькі священики отець Василь Філяк, отець Макарій Іванишин і отець Петро Камінський. Коли хор співав « Христос Воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим,що в гробах життя дарував», мороз ішов по тілі, і душа співала разом з Ангелами. Це співала ціла церква заробітчан, більше ніж півтори тисячі чоловік, і в цей час, в нас на Україні також по всіх церквах співалося стоголоссе «Христос Воскрес!». Це так велично уявити собі що більщ як мільярд населення нашої Зеної кулі, в один день торжествує Воскресіння Господнє! Який позитивний заряд опоясав всю Землю! Нарід молився і вся сила молитви линула в світ, благодать,яка спливала на голови віруючих переливалась і співала, вся її позитивна сила акомулювалась в велику силу любові і линула...линула і світи.

Отець Василь говорив свою проповідь перед більш як півтора тисячною аудиторією, говорив палко і гаряче, нам заробітчанам...

...В матері був один син, і як усі хлопці був покликаний виконувати свій патріотичний обовʼязок перед Батьківщиною. Йти захищати її, але в радянські часи захищали і воювали не за свою рідну Вітчизну, а йшли туди,куди посилала Москва. Хлопці були в гарячій точці, в Афганістані. Мати спочатку часто отримувала листи, потім рідше, а згодом зовсім листоноша перестав ступати на її подвірʼя. Серце мамине переживало, душа мамина молила Бога за свого єдиного сина. І одного разу він, її єдиний син, прийшов, прийшов у сні...

- Мамо, ти знаєш, як я тебе люблю, як я завжди тебе слухав і жив, так як ти мене навчила, я був твоїм люблячим сином, мамо...На моїй голові сивий волос, я побачив на чужій землі біль і сльози, гарячу живу кров, мамо, я бачив біль... Після важких, втомлюючих виснажливих боїв, хлопці повернувшись живими, падали на коліна, складали перед очима човником руки і гаряче молилися, в них на обличчях я бачив сльози, вони дякували,вони щось просили у Бога...