Хто вона – прекрасна незнайомка у вишиваній сорочці? Анна Стен - перша українка у Голлівуді

Вівторок, 19 листопада 2019 13:34 Автор  Ніна Петриківська
Оцініть матеріал!
(0 голосів)
Портрет Анни Стен написаний у 1935 році художником Н. Бервінчаком, знаходиться в Українському Національному Музеї в Чикаго. Портрет Анни Стен написаний у 1935 році художником Н. Бервінчаком, знаходиться в Українському Національному Музеї в Чикаго. Український Національний Музей в Чикаго

12 листопада 1993-го року в Нью-Йорку від серцевого нападу померла знаменита акторка 20-30-х років ХХ ст. Анна Стен (Ганна Стен). Її часто називають американською актрисою, оскільки зліт кінокар'єри Стен відбувся в Голлівуді. Однак за походженням одна з найкрасивіших артисток Старого Голлівуду Анна Стен була українкою.

Анна Петрівна Фесак (справжнє прізвище акторки) народилася в Києві 1908 року. Її батько мав козацьке коріння, був танцюристом, працював художником-постановником в театрі. Мати прима-балерина Київського театру опери і балету, родом зі Швеції. Дочка творчих батьків рано захопилася фортепіано й акторською грою в аматорському театрі, опанувала німецьку, зналася на літературі. Уроки балету навчили її граційно рухатися. Мала настільки яскраву вроду (від матері Анна успадкувала світле волосся і шкіру ніжно-молочного кольору, у дівчини були виразні блакитні очі) і її типаж настільки відповідав тогочасній моді, що акторську кар'єру Анні пророкували всі. Кажуть, що першим її помітив сам Станіславський, коли гастролював з театром у Києві, і, мовляв, вона навіть зіграла в кількох його п’єсах.

Левова частка джерел вказує: дебютувала Фесак (Стен - творчий псевдонім) у комедії "Дівчина з коробкою" (1927). Але не так! Насправді у стенографістки в німій комедії "Міс Менді" режисера Федора Оцепа, знятому на рік Саме тоді Федор Оцеп закохався в дівчину. За рік Анна вийшла за Федора заміж. За однією з версій саме Оцеп запропонував взяти Анні європейський псевдонім Стен. За іншою - в середині 20-х років акторка вийшла заміж за київського конферансьє і актора естради Бориса Стена (Бернштейна), чиє сценічне ім'я Стен взяла собі як псевдонім. Анна стала музою режисера Оцепа і він задіяв її ще у 4 своїх картинах.

1927-го Стен зіграла ще й у драмі "Земля в полоні", а наступного року – в "Провокаторі",  "Моєму синові", "Білому орлі". Останній частково фільмувався в Німеччині, звідки киянка вирішила не повертатися. Загалом на момент еміграції успішно знялася у 10 стрічках, ставши зіркою першої величини радянського кіно. Та по-справжньому її талант розкрився в Європі, де вона стала, без перебільшення, кіноіконою!

Стен обожнювали однаково палко й у Берліні, й у Парижі. 1931-го її творча тека поповнилася головними ролями у фільмах "Вир пристрасті", "Бомби над Монте-Карло" та "Сальто-мортале". А її Грушенька з картини "Вбивця Дмитро Карамазов" спричинила  справжній фурор! І купу пропозицій від європейських режисерів.

Та 1932 року наша землячка зустріла американського режисера та продюсера Семюеля Голдвіна, який у захваті від того знайомства заявив: "Це найзначнішій день у всій моїй кар’єрі. Вона - щось особливе, вона - зірка". І запросив Стен до США…

По той бік океану Ганна стане першою зіркою Голлівуда з України, зніметься більше, ніж у Європі, отримає відзнаку Венеціанського фестивалю за роль у фільмі "Шлюбна ніч" (1935). Однак її доля в Америці складеться, ой, як не просто…

Чужа країна, інший продюсер, незнайоме оточення. А головне – зовсім інша концепція кіно: у Європі - почуття, за океаном – трюки; в Європі – "Не вірю!", за океаном – "Вірю апріорі!". До того ж, як відомо, неможливо впрягти в голоблі трепетну лань…

Пізніше Семуель Голдвін зізнається, що мав намір "зліпити" з киянки "нову Грету Гарбо", про що й запустив шалену рекламу. Імовірно тому глядач навіть не намагався розгледіти в актрисі особистість, талант, оцінити професійне вміння: він просто шукав схожість першої з другою.

1942 року, в інтерв'ю українському часопису Ukrainian life Анна Стен вперше повідомила про те, що є українкою. Про справжнє її походження знав також і Ґолдвін: «Всі вважали Анну німкенею, — розповідав він, — багато хто і зараз так думає. Може, тому, що всі свої хіти вона зробила в німецькому кіно. Але ж ні. Вона була Українкою. Це правда. Вона народилася в Києві…» Її порівнювали з Марлен Дітріх та називали новою Гретою Гарбо.

Анна Стен знімалася в головних ролях у голлівудських та британських фільмах (зокрема, в Оцепа) до середини 1940-х, після чого з'являлася в кіно дуже рідко й як правило в другорядних ролях.З 1950-х років Анна Стен викладала в Акторській студії. 1962 року актриса припинила свою діяльність в кінематографі і серйозно зайнялася живописом. Її картини виставлялися в Бостонському музеї, а The Smithsonian Institution улаштував європейське турне творів Анни Стен.

Французький кінокритик Жан-Лу Пассек пізніше констатує: "Ганна Стен… залишається... трагічним представником світу голлівудських зірок великої епохи".

Сам Голдвін до кінця життя вважав, що дав маху, запросивши Ганну до Голлівуда, бо за 30 років кінокар'єри в США вона знялась лише у 14 стрічках. А от сама Стен в інтерв'ю незадовго до смерті заявила: вона ні за чим не шкодує і рада, що змогла залишитися собою.

Анна постійно допомагала коштами численним емігрантам з Радянського Союзу, які нерідко брехали їй про біди і поневіряння, щоб виманити грошей. Врятувала від переслідувань колишнього чоловіка Федора Оцепа: зробила йому вдалу протекцію в США. Одна з небагатьох голлівудських акторок, яка не цуралася свого походження: в усіх інтерв'ю говорила, що народилася в Києві.

Анна пережила чоловіка на 9 років. Дітей у акторки не залишилося.

 

 

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається